«Ми зробимо все, аби ця війна не знищила життя наших майбутніх поколінь»: Історія закарпатського правоохоронця, який захищає Батьківщину
Захищав від ворожих військ Київ, Харків, Суми та Запоріжжя. На запорізькому напрямку Олег отримав поранення, але після лікування знову повернувся на захист країни.
Як розповідають на сайті поліції Закарпаття, бої за Київ на початку 2022 року не стали новим викликом для правоохоронця, який ще з 2014 року разом з побратимами протистояли окупантам на Дебальцівському плацдармі та у Вуглегірську.
Тоді Олег Данилаш навіть не здогадувався, що набутий досвід участі у бойових діях йому знадобиться колись у майбутньому.
«Про можливий початок повномасштабного вторгнення багато говорили, як у новинах, так і люди між собою. Наш особовий склад був готовий до виконання покладених на підрозділ завдань, відтак ми цілодобово несли службу на території свого гарнізону», — розповідає поліцейський на псевдо Цімбор.
Вже на початку березня 2022 року спецпризначенці поліції Закарпаття покинули регіон та почали виконувати перші завдання у зоні бойових зіткнень на Київщині. Бійці займались оперативно-розшуковими заходами, розвідкою, а також здійснювали ударно-штурмові дії.
«В Бучу ми заходили малими групами. Місто, яке жило своїм життям і яке ми не раз відвідували, було просто не впізнати. Здавалося, що заїхали в зону відчуження», — розповідає Олег Данилаш.
Вже за декілька днів було прийнято рішення про створення зведеного підрозділу з-поміж бійців поліції особливого призначення «Сафарі». До його лав разом з іншими вмотивованими правоохоронцями увійшов і Олег Данилаш. Бійців «Сафарі» направили спочатку на Сумщину, а згодом - на Харківщину, де поліцейських залучали у штурмових операціях для відсічі ворога.
«Це були наші спільні заходи з Нацгвардією й військовими. Кожен мав свій маршрут, яким заходили в населені пункти, які на той час перебували під окупацією», — пригадує командир.
Разом з колегами Олег Данилаш брав участь у запеклих боях на запорізькому напрямку. Бажання було одне - якнайшвидше вигнати ворога з рідної землі.
«На Запоріжжі ми потрапили під серйозний ракетний обстріл, внаслідок якого зазнали втрат. Противник завдавав удар по локаціях, де стояв наш підрозділ. Було багато поранених. Важко навіть згадувати усі ці моменти. Але не дивлячись ні на що, ми продовжили свою боротьбу», — розповідає Олег.
Тоді внаслідок ворожого обстрілу спецпризначинець отримав осколкове поранення.
«Рідні не знали, де саме я перебуваю, казав, що у відрядженні. Сподівався, що це вбереже їх від переживань за мене. Коли ж я отримав поранення і приїхав додому, то довелося зізнатися і пояснити все, що відбувається насправді», — зізнається поліцейський.
Під час реабілітації Цімбор разом з побратимами почав опановувати новий фах, який зараз неабияк допомагає протистояти ворогу. Йдеться про керування безпілотними літальними апаратами.
«Коли ми були на позиціях та почали застосовувати FPV-дрони, то вдавалося ефективно завдавати точкові удари по противнику й ми вирішили створити в нашому підрозділі відділення аеророзвідки. Як маємо потрапляння у ворожі позиції, то емоції у всіх бійців приблизно такі, як на футбольному матчі, коли фанати кричать «Гол!», — розповідає поліцейський.
Говорячи про Перемогу України над агресором, Олег Данилаш каже, що вона обов’язково настане, адже на захисті країни стоять вмотивовані люди, які зроблять все, аби закінчити цю страшну війну й не передати її у спадок наступному поколінню.
До теми
- "Коли ти отримав зір повторно, ти дивишся на цей замилений світ інакше": інтерв'ю з ветераном війни Михайлом Філоненком
- Був художником – став військовим. Олег з Ужгорода навіть у війську продовжує творити
- «Та котра би жона пішла в полонину?» Про що говорять біля домашньої ватри вівчарі Хустщини, які зійшли після літування
- «Моїм рідним було б ганьба, якби я став ухилянтом…» Історія бійця 128 бригади Віталія
- Правова підтримка ветеранів: які питання найбільше турбують захисників після війни
- Змінити символи війни на обереги: ужгородський скульптор створює прикраси з гільз
- Вийшло третє доповнене видання "Ужгород відомий та невідомий"
- 94 дні, чотири пари взуття і майже 400 тисяч гривень: історія благодійного походу Артема Єрохіна
- "Усе накопичується – втома, загиблі товариші... Але про СЗЧ навіть не думаю". Історія бійця, який відвойовував Херсонщину
- 10 фактів про Закарпатський народний хор, які ви могли не знати
- «Наші рідні вірять, що ми повернемося з війни, тому моя головна місія – максимально зберегти людей…» Історія бійця 128 бригади Андрія
- Вечір в Ужгороді зі шпигунами та секретами
- Доторкнутися до грона і полюбити своє. На Закарпатті для майбутніх виноробів та туристів влаштували відкритий збір винограду
- Снайпер «Ярий». Молодший сержант Іван Яров переніс понад 30 операцій, але й далі влучно стріляє
- «Не люблю хвалитися, як знищую ворога, мені важливіше рятувати товаришів…» Історія бійця 128 бригади Василя
- Мукачівський прихисток: як митець відроджує творчість у будинку Ерделі
- "Дуже радий, що туди потрапив": військовий Луганського прикордонного загону Елмар Цап розповів про службу
- Закарпатський поліцейський із позивним «Сіті»: від страху до майстерності – історія молодого оператора дронів на фронті
- Відомий кондитер Валентин Штефаньо започаткував дипломатичні гастроекскурсії
- Від солдата до командира зенітної батареї. Історія медика із Мукачева
До цієї новини немає коментарів