«Може бути все, що завгодно, тому готуємось до всього». Як гвардійці проходять бойове злагодження

За наказом підрозділ зайняв оборону за визначеними координатами, розгорнув контрольно-спостережний пост та почав обладнання позицій. Одразу по прибуттю на місце піхотинці починають окопуватися. Переоцінити важливість цієї роботи неможливо.
«Це життєво важливо. Причому чим глибше риєш, тим краще – більше шансів вижити. Це лише начальний етап. Згодом всі ці одиночні окопи ми з’єднаємо траншеями, і побудуємо опорний пункт», – каже командир взводу з позивним «Кемл».

З лопатами працює весь підрозділ. Командир відділення з позивним «Міхалич» вже виставив спостережні пости та визначив позиції для кожного стрільця. Для старшого сержанта ця задача знайома, і він з нею успішно справляється.
«Дають вводні зранку, дають зранку координати, де ми маємо зайняти позиції, плюс-мінус орієнтовний напрямок противника і кількість. Відомості про противника. А далі визначаю позиції вже напряму я на рубежі оборони. Може бути авіа удар, може бути мінометний обстріл, може бути наступ піхоти противника. Може бути будь-що. Тому готуємось до всього», – розповідає командир відділення.





Очікування справдились. Інструктори налаштовують страйкбольний міномет і починають обстріл. Внаслідок обстрілу на одній з позицій за легендою тренувань поранило бійця, і після наклання турнікету, його евакуюють в більш безпечне місце для надання медичної допомоги.
Допомагає піхоті екіпаж безпілотних літальних комплексів. Завдяки сучасним дронам, гвардійці можуть бачити противника і вдень, і вночі, каже оператор БпЛА з позивним «Білий».
«Старі моделі давали не ту картинку, яку ми маємо зараз. Тобто ти більш чітко бачиш людину, яка знаходиться знизу. Дрон має тепловізор, тобто можна літати і вночі, і, якщо на бойових, то ти можеш помітити противника, і зробити корисну справу», – розповідає гвардієць.
Згодом починається штурм. У ролі противника віськовослужбовці іншого підрозділу Національної гвардії України. Задача закарпатських гвардійців відбити напад переважаючих сил противника. Спочатку атакуючим вдалося просунутись, але після перегрупування, закарпатці відбивають штурм. Згодом наш підрозділ проводить маневр і переходить на більш вигідні рубежі. І знову все спочатку визначення позицій, напрямків вогню і облаштування окопів.
Тут закарпатців знову атакує умовний противник. Після відбиття нападу і знищення ворожої диверсійно-розвідувальної групи гвардійці отримують перевагу. Попереду нічний марш. В повному екіпіруванні бійці проходять декілька кілометрів по лісу, не зважаючи на втому, долають різні перешкоди і виходять до позицій умовного противника. Після зачистки окопів займають оборону і розпочинають бойові стрільби.
«Ми провели бойову стрільбу відділеннями. Працювали всі: від стрільця до гранатометника. За командою командира взводу, командирів відділень було вдало знищено весь особовий склад противника», – розповідає помічник керівника бойового злагодження з позивним «Мажор».
Під час цього злагодження підрозділ відпрацював усі елементи: розгортання, облаштування позицій, встановлення інженерних загороджень, використання розвідки за допомогою безпілотника, відбиття нападу противника, проведення маневру, марш і управління діями підрозділу з командного пункту.
До теми
- "Я не вважаю це героїчним вчинком": ужгородка Крістіна Петрулич розповіла про нагороду "Герой-рятувальник року"
- Прикордонник «РЕМ». Василь Сідун із Дубрівки посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню
- Ветеран із Ужгорода Віктор Суліма: від фронту до крафтового виробництва
- "Я зрозумів, що таке бойові виїзди після того, як нас обстріляв російський танк". Історія бійця 128 бригади Андрія
- «Кожна вагітність для нас — диво»: Ганна Палагусинець про програму лікування непліддя
- “Чудова десятка” закарпатської літератури, або що варто прочитати про наш край?
- Закарпатська академія мистецтв – осередок, де формують агентів культурних змін
- "Коли ти отримав зір повторно, ти дивишся на цей замилений світ інакше": інтерв'ю з ветераном війни Михайлом Філоненком
- Був художником – став військовим. Олег з Ужгорода навіть у війську продовжує творити
- «Та котра би жона пішла в полонину?» Про що говорять біля домашньої ватри вівчарі Хустщини, які зійшли після літування
- «Моїм рідним було б ганьба, якби я став ухилянтом…» Історія бійця 128 бригади Віталія
- «Голос, що лікує серця»: Мар’яна Матейко - мелодія, що несе світло й надію
- Правова підтримка ветеранів: які питання найбільше турбують захисників після війни
- Змінити символи війни на обереги: ужгородський скульптор створює прикраси з гільз
- Вийшло третє доповнене видання "Ужгород відомий та невідомий"
- 94 дні, чотири пари взуття і майже 400 тисяч гривень: історія благодійного походу Артема Єрохіна
- "Усе накопичується – втома, загиблі товариші... Але про СЗЧ навіть не думаю". Історія бійця, який відвойовував Херсонщину
- 10 фактів про Закарпатський народний хор, які ви могли не знати
- «Наші рідні вірять, що ми повернемося з війни, тому моя головна місія – максимально зберегти людей…» Історія бійця 128 бригади Андрія
- Вечір в Ужгороді зі шпигунами та секретами

До цієї новини немає коментарів