Сержанти Національної гвардії відпрацьовують техніку ведення бою

Набутий досвід і вдосконалену техніку ведення бою вони передають іншим військовослужбовцям під час регулярних занять та стрільб.
Заняття з тактики і вогневої підготовки розпочинаються з самого ранку. Інструктори показують сержантам підрозділів елементи ведення бою, які відпрацювали з побратимами з ЗСУ на Сході України. Гвардійці відточують навички пересування та ведення бою і відпрацьовують нові позиції для стрільби.
«Я проходив строкову службу багато років тому. Нас вчили зовсім по іншому. Наприклад ми стріляли з трьох позицій: стоячи, з коліна та лежачи. Зараз стає зрозуміло, що ефективний вогонь можна вести і сидячи навпочіпки. З цієї позиції дуже легко переносити вогонь на всі чотири сторони», – ділиться враженнями сержант з позивним «Гуцул».
Досвід боїв на коротких дистанціях, а таке трапляється регулярно, показує, що зброю не завжди зручно утримувати на ремені, каже інструктор з позивним «Варяг». Тому військовослужбовці відпрацьовують деякі вправи, тримаючи автомат лише в руках. Також вивчають нюанси тактичного пересування в різних бойових порядках.
«Ми сьогодні показали і відпрацювали, як разом з напарником можна ефективніше вести безперервний вогонь, навіть коли потрібна заміна магазину. І це відбувається в русі, бо нерідко зупинятися просто не можна. Також відпрацювали з нашими побратимами бій у будівлі та елементи тактичної медицини», – розповідає інструктор «Варяг».
Усі військовослужбовці обов’язково виїжджають на стрільби, які регулярно проводяться на спеціальних полігонах. Тут займаються не лише вогневою підготовкою.
«Окрім власне стрільб нацгвардійці відпрацьовують тактичне пересування у складі підрозділу. Наприклад, перехід небезпечних ділянок, перехрестя чи відбиття раптового нападу противника зі засідки. Ми відпрацьовуємо всі елементи заданої вправи з незарядженою зброєю, тобто без набоїв. Лише тоді, коли ми бачимо, що військовослужбовець впевнено виконує всі елементи вправи, він виконує стрільбу. Така методика неодноразово доводила свою ефективність», – зазначив офіцер Нацгвардії Богдан.
Серед обов’язкових занять – тактична медицина. Кожен гвардієць постійно відточує навички накладання турнікетів і бандажів. Досвід бойових дій показує, що вчасно та правильно надана медична допомога рятує життя. Всі ці вправи відпрацьовуються на собі і на побратимах. Адже надважливо вміти не тільки допомогти іншому, а й зробити все можливе, аби надати домедичну допомогу самому собі і полегшити роботу команді медичної евакуації.
До теми
- Пам’яті барабанщика, військовослужбовця 46 бригади ДШВ, ужгородця Антона Рабела
- "Строкова служба й бойовий підрозділ на війні – це два різні світи". 22-річний боєць 128-ї бригади про особливості армійського життя
- «Я найстарший у бригаді, мені скоро 60, але за фізичною підготовкою можу дати фору набагато молодшим хлопцям. Стара закалка…» Історія бійця 128-ї бригади Анатолія
- «Полон — це дрібниці, найстрашніше — бачити, як гине Маріуполь»: історія захисника Азовсталі Геннадія Збандута
- "Так ми продовжуємо справу Данила Богуславського": закарпатські волонтери передали захисникам 27 дронів
- «У Норвегії під вартою краще, ніж у Росії на волі»: історія бійця Столяра з 128-ї бригади
- «Я міг би стати офіцером, але краще залишуся солдатом. Люблю бойові виїзди, адреналін, двіж…» Історія бійця 128-ї бригади Тимура
- Сьогодні на Закарпатті стартує Український тиждень імунізації
- Михайло Маркович: «За старими фотографіями — велика історія і зниклий світ, який треба відкривати»
- «Ми зупинили ворожих штурмовиків із автоматів, а далі їх розібрали на друзки наші безпілотники й арта…» Історія бійця 128-ї бригади Миколи
- «У своєму підрозділі ми живемо сім’єю – тут братерство, а не статутщина…» Історія бійця 128-ї бригади Богдана
- «Велика Паладь-Нодьгодош»: перше відкриття прикордонного КПП за 20 років. Як працюватиме і розвиватиметься новий пункт пропуску на Закарпатті?
- «Мені є за кого воювати – шестеро дітей. Наймолодша донька народилася минулого місяця…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- «Я українець і готовий життя покласти за своїх дітей…» Історія бійця 128-ї бригади Василя
- Плямисті олені, 57 гектарів і пантокрин: ферма, якої нема більше ніде в Україні
- «В пікіруючому польоті скидаю вибухівку прямо у ворожий бліндаж…» Історія бійця 128-ї бригади Романа
- «За три виїзди в мене було п’ять підривів на протипіхотних мінах…» Історія бійця 128-ї бригади Олега
- «Діти – моя найбільша мотивація, я тут, щоб росіяни не дійшли до мого дому…» Історія бійця 128-ї бригади Василя
- Волонтери пошукового загону "Плацдарм" вірять, що кожна душа має знайти спокій. Навіть якщо вона належить ворогу
- Кавування по-закарпатськи у ветеранській кав’ярні Gato: історія Михайла Кузьми “D2”
До цієї новини немає коментарів