У Рахові розпочався літній проєкт «Читання у парку»

Зручно розмістившись на пледі діти відповідали на питання вікторини про улюблену пору року – літо.
Зараз для більшості діточок подорожі Україною та світом значно обмежились. Але хіба це зупинить справжніх мрійників? Для них бібліотекарі підготували виставку-інсталяцію „Подорожуй світом” на якій представили книги прочитавши які можна подумки перенестися в любу країну світу, відвідати історичні місця та зануритись в цікаві подорожі. А ще відкрити для себе нових авторів та твори! Для цього бібліотекарі організували для діток цікаву гру з глобусом – розкрутивши його, малеча із заплющеними очима тицяла пальчиком в глобус і кожен повинен був назвати письменника, чи твір країни в яку попав)
А далі почались ігри, які дітки дуже полюбляють! Перша з них була під назвою „Хто більше”: діти змагалися хто згадає більше героїв казок, які закінчуються на певну букву.
Наступна гра називалась „Хто більше знає казок”. Дітки вистроїлись в рядок, а потім називали одну казку і одночасно робили один крок, той хто назвав найбільше казочок, а отже і пішов найдалі, вирвавшись вперед – отримав заслужену перемогу! Ще одна гра, яка дуже захопила малюків, це гра „З якої я казки?”. За допомогою міміки і жестів потрібно було відгадати героя казочки. А потім наших юних читайликів чекав чарівний мішок повен казочок! Навпомацки діти витягували з нього м’які іграшки-звірята і називали з якої казки цей герой.
Далі дітки зручно розмістившись на килимку почали мріяти. Для цього ведучі підготували для них кошик, з якого дітки витягували папірці і продовжували фантазувати. А на них були речення, які треба було продовжити, наприклад „Коли я стану дорослим…”, „Коли закінчиться війна я…”, і т.д. Але найбільше захоплення у дітей викликала гра „Дитячий боулінг”! Діти по черзі котили м’яч, збиваючи імпровізовані кеглі, раділи, підстрибували, плескали в долоні, нервували і пробували знову і знову). Наступна гра називалась „Хто лишній”, але замість стільчиків, дітки намагались чимшвидше сісти на листок паперу)
„Звір-риба-птах” – така гра з м’ячем сподобалась найбільше підліткам.
Ще одна гра з м’ячем „Я знаю п’ять…” викликала ажіотаж та багато сміху та охочих в неї пограти) Далі ведучі заходу ведучі провели рухливу гру, де дітки ставши у коло виконували завдання ведучого: Хто влітку купався в річці – тричі підстрибне, Хто влітку прочитав книгу – погладить себе по голові, і т. д) І на закінчення заходу дітки на заздалегідь підготовленому стенді писали побажання друзям на літо. Всі переможці отримували невеличкі призи-подаруночки, яким дітки невимовно раділи. І вже за традицією – солодкий стіл, а на природі все ще смачніше! Час пролетів наче мить. Діти щасливі і втомлені прощалися і чи не кожен йдучи питав: „Коли наступна зустріч?”)
Олена Боднар, Рахівська дитяча бібліотека
До теми
- Закарпатець на позивний «Трамп»: «Віддати Донбас? А як дивитися в очі дітям тих, хто там загинув?»
- Педагоги, якими пишається Закарпаття: шлях сертифікації та нові можливості
- Ужгород. Війна за 1000 кілометрів від фронту
- Розумом у Берліні, а серцем в Україні. Як вчителька з Ужгорода опанувала німецьку та вчить дітей у Берліні
- Інновації ужгородських науковців: як мікробіом допомагає діагностувати та попереджати посттравматичні розлади
- Поліцейський, що малює ікони: під час АТО долучився до лав Нацполіції, а в розпал війни відкрив виставку в закарпатському замку Сент-Міклош
- “Вірний завжди”: пам’яті морпіха Владислава Мельника з Луганщини, який знайшов місце останнього спокою на Закарпатті
- У Коритнянах створили осередок Пласту
- В Україні вшановують пам’ять жертв Голодоморів
- Тор та його людина. Історія кінолога Іллі та його чотирилапого «побратима»
- Дрон не лише зброя, а й засіб порятунку: історія бійця Національної гвардії України Романа
- Як у Мукачеві працює перший на Закарпатті крематорій для тварин
- Втрачений Ужгород: палац Штернберґера
- Стрільбище «Вояк»: навіщо цивільним навички стрільби
- На Закарпатті розробляють нову регіональну молодіжну програму
- “Наш дім там, де добре дітям”. Як Закарпаття стало прихистком для родин, що прийняли дітей
- 101 день на позиції – ужгородець Валерій «Шум» більше трьох місяців утримував позиції в зоні відповідальності підрозділу в Донецькій області
- «Спостерігати за ворогом із дрона – це одне, а зустріти віч-на-віч, коли бачиш його зіниці, – зовсім інше…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Робочі будні пліч-о-пліч: як дівчата та хлопці у митній формі спільно працюють на кордоні з Євросоюзом
- Снайпер "Ярий". Молодший сержант Іван Яров переніс понад 30 операцій, але й далі влучно стріляє

До цієї новини немає коментарів