«Танці Закарпаття»: пам`яті незабутньої Клари Балог
Наставником, колегою, щирим другом і палким шанувальником її таланту був корифей української народної хореографії, видатний балетмейстер світового рівня Павло Вірський. Він так захоплювався талантом нашої землячки, що запросив її у свій колектив для постановки закарпатського народного танцю «Березнянка», а потім запропонував посаду свого помічника у цьому прославленому колективі. Та вона не змогла проміняти свій рідний Закарпатський народний хор на Державний ансамбль танцю, який зараз носить ім’я Павла Вірського. В цьому році відзначаємо 95 років від дня народження відомої закарпатської хореографині, народної артистки України Клари Балог і п’ять років її відходу в інший світ, - пише Таїсія Грись.
Гордість Срібної Землі, щира дочка свого народу і рідного краю, вона заслуговує на
безмежну вдячність і глибоку шану від сучасників і майбутніх поколінь. Саме тому Заслужений академічний Закарпатський народний хор під керівництвом Наталії Петій-Потапчук став ініціатором цілої низки заходів заради увіковічення пам’яті багаторічної балетмейстерки колективу. І центральною подією серед цих заходів стане Вечір пам’яті Клари Балог під назвою «Танці Закарпаття», який відбудеться 29 червня о 18.30 у Великій залі Закарпатської обласної філармонії. У програму ввійшло більше десятка найяскравіших хореографічних постановок балетмейстерки, серед яких закарпатські народні танці з різних куточків нашого краю – «Вівчарі на полонині» (Рахівський район), «Березнянка» (Великоберезнянський), «Дробойка» (Міжгірський), «Яроцька карічка» (Ужгородський), «Сіпаний» (Хустський), «Раковецький кручений» і «Бубнарський» (Іршавський), «Сюїта угорських народних танців» (Берегівський), а також вокально-хореографічна композиція «Шовкова косиця» й український жартівливий танець-дует «Ой, кум до куми залицявся». Програму Вечору пам’яті Клари Балог доповнять фрагменти кінофільмів за участі мисткині і вперше буде презентовано її листування з Павлом Вірським. Як відомо, Закарпатський народний хор також ініціював створення меморіальної дошки Кларі Балог і встановлення її на будівлі філармонії. Тож гості вечора вже зможуть ознайомитися з макетом майбутньої дошки. Звісно, не обійдеться вечір і без хорових творів із золотого фонду колективу. Зокрема, буде виконано закарпатські народні пісні із першої, дебютної програми колективу (1946 р) – «Дівчино, прощай», «За горою високою» та «Гей, на високій полонині» в обробці Петра Милославського. Прозвучать також такі потужні твори, як «Ой, коли я руковав» та «Реве та стогне Дніпр широкий» в обробці Іштвана Мартона. У вечорі візьмуть участь і студенти-хореографи Академії культури і мистецтв. Цим заходом колектив хоче не лише вшанувати пам’ять великої балетмейстерки, а й показати, що її мистецтво, її тонка артистична душа продовжує жити в цих прекрасних, збережених нею танцювальних шедеврах.-->
До теми
- Колись, у мирному житті, він був фотографом і працював на телебаченні. Знімав з Кузьмою «Шанс» і « «Шиканемо». А зараз він воїн.
- «Зараз у нас є шанс зберегти країну й вибороти право на вільне життя. Бо якщо програємо, більше шансів не буде…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- «Війна – це важка й страшна робота, але тут кожен проявляє свою сутність, бачить, ким він є насправді…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- Відомий закарпатець, народний артист України Іван Попович сьогодні відзначає 75-ліття
- «На бойових позиціях головне – не панікувати. Чим холоднокровніше поводишся, тим більше шансів уціліти…»
- «Після контузії мене хотіли госпіталізувати на тиждень, але я відпросився: «У мене поважна причина – одруження!»
- Галина Кенез: «Всі ми хочемо жити у вільній незалежній Україні. А для того, щоби в ній жити, за неї треба боротися»
- Нацгвардійці на Закарпатті відпрацювали пошук і затримку диверсантів
- «На бойовій позиції під постійними обстрілами ми думали про одне – як виконати завдання і вціліти…»
- "Я не була на могилах рідних жодного разу". Історія бойової медикині 128-ї бригади, у якої Росія вбила всю сім'ю
- «Я пішов у ЗСУ, щоб мої діти не бачили, що таке війна…»
- «Страх є страх. Й зрозуміло – йде війна. Але ж якщо всі боятися будуть, то що?»
- «Якби я не хотів жити в цій країні, не пішов би воювати за неї…». Історії з фронту від захисників зі 128-ї бригади
- «Впродовж однієї години ми знищили зі «Стугни» ворожий танк і БМП-3»: історії з фронту від 128-ї бригади
- «Найближче з ворогом я стикався на витягнуту руку…» Історія Валерія, бійця 128-ї бригади
- "Ми обов’язково переможемо – у нас є дух свободи". Історія су-шефа, який став штурмовиком, а зараз служить у ТЦК на Закарпатті
- «Звичайно, тут важко – і психологічно, і фізично. Але я розумію, що треба виконувати свою роботу…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія "Челентано"
- Молодший сержант Юлій «Історик» захищав Україну у 2014-2015 роках, без вагань став на захист і в лютому 2022-го
- 21-річний воїн 128-ї бригади Роман з Ужгорода: "Коли після війни повернуся в цивільне суспільство, хочу про все забути. Хоча не забуду…"
- Олександр «Юрист»: «У мене хороших друзів більше нема… Фото є, а друзів нема». Історія військового з ТЦК
До цієї новини немає коментарів