Соколи знову повернулись в Мукачівський замок

Соколи до замку "Паланок" повернулися після чотирирічної перерви.
Як повідомляють в Мукачівському історичному музеї, із незапам’ятних часів в Мукачівському замку завжди жили соколи. Вони люблять гніздитися на неприступних високих скелях, в тому числі і в середньовічних замках. Одна пара облюбувала собі найвище місце в Мукачівському замку – навпроти старої башти 14 ст, побудованої ще за часів князя Корятовича. За ними можна було непомітно та обережно спостерігати із верхнього приміщення башти через вузеньку бійницю на відстані 3 метрів. Це надзвичайно цікавий процес спостереження за їхньою поведінкою на протязі цілорічного сезону їхнього життя в замку – як відпочивають, як спілкуються, як висиджують малечу, як годують пташенят, готують їх до самостійного життя і т.д.
На жаль, із невідомих причин останні чотири роки соколи сюди не прилітали. Чому? Ніхто цього пояснити не може. Можливо, на них вплинули наслідки цивілізаційних процесів, які не оминули і замок. Адже, не сприймають ці птахи, коли разом із ними над замком літають невідомі сучасні «родичі-дрони», сильні радіомагнітні хвилі, салюти-феєрверки і т.д.
"На днях я почув знайомий соколиний крик. Невже це вони, знову повернулись додому через стільки часу. Побачивши, їх знову на підвіконні, радості моїй не було меж. Зараз вони живуть своїм звичайним пташиним життям -облаштовують собі гніздо та готуються стати батьками. Дивно, але кудись зникли зграї чорних воронів. Над замком знову кружляють сильні, волелюбні та горді соколи. А в голові мимоволі промайнула думка- невже скоро перемога та настане мир", — додав Олександр Цільо, науковий співробітник Мукачівського історичного музею.
До теми
- "Дивлюсь на них і розумію, що все зробив правильно". Історія закарпатця, який став опікуном для трьох дітей
- «Я виріс тут, знаю всі місця з дитинства, тут живуть мої рідні – це моя земля. Тому мені є за що воювати…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у травні 1925-го
- Фільм закарпатця Дмитра Грешка “Дівіа” змагатиметься за Кришталевий глобус
- Розвідник "Азіат". Загиблий Герой із Ужгорода, головний сержант Віктор Кущик нагороджений трьома орденами "За мужність"
- «Я й від ФПВ тікав на швидкості 120 кілометрів, й під скиди потрапляв, і на протитанковій міні підривався… Але далі їжджу й ніколи не панікую!» Історія бійця 128-ї бригади Анатолія
- «На позиції мені не потрібен боєць, котрий нічого не боїться, бо він перший загине. І боягуз не потрібен…» Історія бійця 128 бригади Анатолія
- Пекар, який став мінометником. Історія бійця 156-ї окремої механізованої бригади з позивним «Мадяр»
- Заради доньки: історія прикордонника Олександра Товта
- «Я захищаю свою сім’ю, щоб жодна падла не прийшла й не сказала, що мій будинок уже його…» Історія бійця 128-ї бригади Михайла
- Закарпатська міфологія на картах таро: як художниця з Ужгорода популяризує український фольклор за кордоном
- Гідні умови праці й зарплата, як у сусідів із ЄС: підготувати й утримати фахівців
- «Хочу знову підіймати український прапор на змаганнях — як в Україні, так і за її межами». Боєць стрілецького батальйону поліціії на псевдо Слон
- "Синевирське диво" під час війни. Як правильно зробити бізнес на вівцях, а репутацію - на ефективному керівництві
- Як ветеранам повернутися до цивільного життя й роботи: досвід Семена Махліна
- Декомпресія в горах: як закарпатські гвардійці відновлюють сили після фронту
- Олександра Козоріз: "Слово, до якого підходиш навшпиньки, віддячить рясно"
- «В дитинстві я лазив на стрімкі скелі за едельвейсами, а тепер ношу едельвейс на шевроні нашої бригади…» Історія Степана, бійця 128-ї бригади
- Археологи завершили розкопки у Мукачівському замку "Паланок". Знайшли унікальні артефакти (ФОТО, ВІДЕО)
- Меблі лікаря Новака, старовинні медичні інструменти та шеврони: експонати Музею історії Закарпатської обллікарні
До цієї новини немає коментарів