В Ужгороді провели в останню путь захисника України

Леонід Іванович був щирим патріотом своєї країни, з перших днів повномасштабної війни вступив добровольцем до лав Збройних Сил. Бойовий медик стрілецького взводу стрілецької роти військової частини А7124 Леонід Дербак загинув на полі бою біля села Привілля Соледарської міської громади Бахмутського району Донецької області 9 березня 2023 року, залишаючись до кінця вірним військовій присязі.
Леонід Іванович Дербак народився 24 липня 1973 року в Ужгороді. Після закінчення школи вступив до Міжгірського медичного училища, яке закінчив у 1992 році. Потім працював в Ужгородській міській клінічній лікарні медичним братом. У1992-1993 роках служив в українській армії, після чого продовжив працювати на попередньому місці роботи. Із 1995 року працював у органах внутрішніх справ, вступив на навчання в академію УМВС, яку успішно закінчив у 2001 році. Продовжував працювати старшим слідчим із особливо важливих справ УМВС України в Закарпатській області. У 2015 році вийшов на пенсію в званні підполковника міліції. Був одружений. Із дружиною Лесею прожили у шлюбі 22 роки, виховали двох синів – Едуарда та Івана.
Сьогодні із Героєм прощалися біля будинку, де він проживав в Ужгороді. Чин похорону відбувся на площі Народній, де священники відслужили заупокійну Літургію за загиблим. Віддати шану воїну прийшли рідні, друзі та колеги, з якими працював, міський голова Богдан Андріїв, заступник начальника Ужгородської РВА Радіон Кіштулинець, військові, містяни. Поховали Леоніда Дербака з усіма військовими почестями на Пагорбі Слави.
Вічна пам'ять і шана Герою!
До теми
- Закарпатець на позивний «Трамп»: «Віддати Донбас? А як дивитися в очі дітям тих, хто там загинув?»
- Педагоги, якими пишається Закарпаття: шлях сертифікації та нові можливості
- Ужгород. Війна за 1000 кілометрів від фронту
- Розумом у Берліні, а серцем в Україні. Як вчителька з Ужгорода опанувала німецьку та вчить дітей у Берліні
- Інновації ужгородських науковців: як мікробіом допомагає діагностувати та попереджати посттравматичні розлади
- Поліцейський, що малює ікони: під час АТО долучився до лав Нацполіції, а в розпал війни відкрив виставку в закарпатському замку Сент-Міклош
- “Вірний завжди”: пам’яті морпіха Владислава Мельника з Луганщини, який знайшов місце останнього спокою на Закарпатті
- У Коритнянах створили осередок Пласту
- В Україні вшановують пам’ять жертв Голодоморів
- Тор та його людина. Історія кінолога Іллі та його чотирилапого «побратима»
- Дрон не лише зброя, а й засіб порятунку: історія бійця Національної гвардії України Романа
- Як у Мукачеві працює перший на Закарпатті крематорій для тварин
- Втрачений Ужгород: палац Штернберґера
- Стрільбище «Вояк»: навіщо цивільним навички стрільби
- На Закарпатті розробляють нову регіональну молодіжну програму
- “Наш дім там, де добре дітям”. Як Закарпаття стало прихистком для родин, що прийняли дітей
- 101 день на позиції – ужгородець Валерій «Шум» більше трьох місяців утримував позиції в зоні відповідальності підрозділу в Донецькій області
- «Спостерігати за ворогом із дрона – це одне, а зустріти віч-на-віч, коли бачиш його зіниці, – зовсім інше…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Робочі будні пліч-о-пліч: як дівчата та хлопці у митній формі спільно працюють на кордоні з Євросоюзом
- Снайпер "Ярий". Молодший сержант Іван Яров переніс понад 30 операцій, але й далі влучно стріляє

До цієї новини немає коментарів