З політикою не хочу зв'язувати своє життя. Ірина Галай про складання повноважень депутатки Закарпатської облради

Працює над проєктом, пов'язаним із реабілітацією військових та не хоче зв'язувати своє життя з політикою. Українська альпіністка і політична діячка Ірина Галай розповіла Суспільному, чому написала заяву про дострокове припинення повноважень депутатки Закарпатської обласної ради.
"На час воєнного стану повноваження депутатів обласних рад знизилися десь на 90%. Вся наша робота зводиться до того, щоб просто голосувати за дуже прості речі. Щоб робити корисні справи для області абсолютно не треба бути депутатом. На моїх очах звичайні волонтери зробили за цей рік набагато більше, ніж деякі депутати", — розповіла депутатка.
Ірина Галай розповідає, що своє життя з політикою зв'язувати не хоче. Каже: "Маю різні проєкти, і хочу цим займатися. Війна дуже змінила все у моєму житті і я зрозуміла, що можна робити багато речей, будучи звичайною людиною, не маючи ніяких обов'язків як держслужбовець".
Наразі Ірина працює над проєктами, пов'язаними із військовослужбовцями. "Це — реабілітація військових після посттравматичного синдрому. Над проєктом працюю з німецькою компанією, яка це все вже пройшла. Також працюю над проєктами, пов'язаними із дітками з аутизмом", — додала Ірина Галай.
За дострокове припинення повноважень депутатки тепер мають проголосувати на сесії Закарпатської обласної ради 16 березня.
До теми
- «Я виріс тут, знаю всі місця з дитинства, тут живуть мої рідні – це моя земля. Тому мені є за що воювати…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у травні 1925-го
- Фільм закарпатця Дмитра Грешка “Дівіа” змагатиметься за Кришталевий глобус
- Розвідник "Азіат". Загиблий Герой із Ужгорода, головний сержант Віктор Кущик нагороджений трьома орденами "За мужність"
- «Я й від ФПВ тікав на швидкості 120 кілометрів, й під скиди потрапляв, і на протитанковій міні підривався… Але далі їжджу й ніколи не панікую!» Історія бійця 128-ї бригади Анатолія
- «На позиції мені не потрібен боєць, котрий нічого не боїться, бо він перший загине. І боягуз не потрібен…» Історія бійця 128 бригади Анатолія
- Пекар, який став мінометником. Історія бійця 156-ї окремої механізованої бригади з позивним «Мадяр»
- Заради доньки: історія прикордонника Олександра Товта
- «Я захищаю свою сім’ю, щоб жодна падла не прийшла й не сказала, що мій будинок уже його…» Історія бійця 128-ї бригади Михайла
- Закарпатська міфологія на картах таро: як художниця з Ужгорода популяризує український фольклор за кордоном
- Гідні умови праці й зарплата, як у сусідів із ЄС: підготувати й утримати фахівців
- «Хочу знову підіймати український прапор на змаганнях — як в Україні, так і за її межами». Боєць стрілецького батальйону поліціії на псевдо Слон
- "Синевирське диво" під час війни. Як правильно зробити бізнес на вівцях, а репутацію - на ефективному керівництві
- Як ветеранам повернутися до цивільного життя й роботи: досвід Семена Махліна
- Декомпресія в горах: як закарпатські гвардійці відновлюють сили після фронту
- Олександра Козоріз: "Слово, до якого підходиш навшпиньки, віддячить рясно"
- «В дитинстві я лазив на стрімкі скелі за едельвейсами, а тепер ношу едельвейс на шевроні нашої бригади…» Історія Степана, бійця 128-ї бригади
- Археологи завершили розкопки у Мукачівському замку "Паланок". Знайшли унікальні артефакти (ФОТО, ВІДЕО)
- Меблі лікаря Новака, старовинні медичні інструменти та шеврони: експонати Музею історії Закарпатської обллікарні
- Історія однієї картини: «Верховинське село» Антона Кашшая
До цієї новини немає коментарів