Закарпаття має одну з найкращих систем реабілітації в Україні

Попри війну програми комплексної реабілітації в області працюють. Необхідну підтримку отримують закарпатці, вимушені переселенці, військові та їхні родини. У пріоритеті також розбудова мережі закладів соціального захисту населення, де громадянам надають відповідні послуги. Петро Добромільський повідомив, що зараз триває робота над залученням міжнародних партнерів до проєкту реконструкції відділень Обласного центру комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю та інших таких установ. Головна мета – створити безбар'єрний простір та забезпечити якісний доступ до послуг з відновлення.
Урядова уповноважена з прав осіб з інвалідністю відзначила важливість цієї роботи й запевнила у своїй повній підтримці, щоб пришвидшити реалізацію запланованого.Заступник голови ОВА підкреслив, що наш регіон прийняв чималу кількість внутрішньо переміщених осіб з інвалідністю, тому також триває ремонт шелтерів, у яких створюють комфортні умови з урахуванням їхніх потреб. Тетяна Баранцова та Петро Добромільський разом відвідали Обласний центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю в Ужгороді, де поспілкувалися з керівництвом установи, громадянами, котрі проходять тут відновлення, а найменшим передали подарунки від однієї з дитячих художніх шкіл США«Уже зараз ми можемо допомогти реабілітаційним осередкам з обладнанням. Маємо якісні тренажери, спеціальні ліжка, іншу техніку для комплексного відновлення дорослих і дітей. Готові сприяти Закарпаттю, котре має одну з найкращих систем реабілітації в Україні», – зазначила вона.
Насамкінець заступник очільника ОВА Петро Добромільський подякував Урядовій уповноваженій з прав осіб з інвалідністю Тетяні Баранцовій за увагу до Закарпаття та краян, за конструктивний діалог і співпрацю.
До теми
- «Щоб творити, треба вийти за межі комфорту»: Олег Путрашик «Шик»
- 20 людей, які змінюють Закарпаття
- Закарпатець на позивний «Трамп»: «Віддати Донбас? А як дивитися в очі дітям тих, хто там загинув?»
- Педагоги, якими пишається Закарпаття: шлях сертифікації та нові можливості
- Ужгород. Війна за 1000 кілометрів від фронту
- Розумом у Берліні, а серцем в Україні. Як вчителька з Ужгорода опанувала німецьку та вчить дітей у Берліні
- Інновації ужгородських науковців: як мікробіом допомагає діагностувати та попереджати посттравматичні розлади
- Поліцейський, що малює ікони: під час АТО долучився до лав Нацполіції, а в розпал війни відкрив виставку в закарпатському замку Сент-Міклош
- “Вірний завжди”: пам’яті морпіха Владислава Мельника з Луганщини, який знайшов місце останнього спокою на Закарпатті
- У Коритнянах створили осередок Пласту
- В Україні вшановують пам’ять жертв Голодоморів
- Тор та його людина. Історія кінолога Іллі та його чотирилапого «побратима»
- Дрон не лише зброя, а й засіб порятунку: історія бійця Національної гвардії України Романа
- Як у Мукачеві працює перший на Закарпатті крематорій для тварин
- Втрачений Ужгород: палац Штернберґера
- Стрільбище «Вояк»: навіщо цивільним навички стрільби
- На Закарпатті розробляють нову регіональну молодіжну програму
- “Наш дім там, де добре дітям”. Як Закарпаття стало прихистком для родин, що прийняли дітей
- 101 день на позиції – ужгородець Валерій «Шум» більше трьох місяців утримував позиції в зоні відповідальності підрозділу в Донецькій області
- «Спостерігати за ворогом із дрона – це одне, а зустріти віч-на-віч, коли бачиш його зіниці, – зовсім інше…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира

До цієї новини немає коментарів