Система штолень – туристична родзинка Закарпаття

Штольням у Карпатському біосферному заповіднику понад 60 років. Раніше тут проводили дослідження задля видобутку руди та будівельного каміння, проте сьогодні вони мають зовсім інше призначення. Наразі тут проживають 5 видів кажанів та понад 50 видів різних живих організмів. У середині 20 століття це була система розгалуджених штолень, які пробурили аби досліджувати українські Карпати та добувати руду, проте сьогодні у них зовсім інше призначення.
Після досліджень науковці з‘ясували, що у даному гірському масиві є залізна руда та каміння, що використовувалася для будівництва, її на території колишнього СРСР було вдосталь, тому видобуток тут припинився. З того часу, штольні і не використовували за призначенням. З часом дерев’яні кріплення, що були встановлені, аби шахтарі мали змогу працювати, прогнили та перестали виконувати свою функцію. Тому печера стала небезпечною для людей. Штольні знаходяться біля туристичного маршруту, тому аби вберегти допитливих подорожуючих встановили грати. Сьогодні штольні є домом для 5 видів кажанів та майже пів сотні комах. Кажани, що зимують тут, на території Карпатського біосферного заповідника наразі знаходяться у сплячці. Тут мешкає і один із найвідоміших видів кажанів з великими крилами – підковоніс. Кажани, що мешкають у штольні занесені до Червоної книги, тому досліджують їхнє життя лише поверхнево. У печерах для них сприятливі умови. Темно та достатньо волого. Окрім кажанів у штольнях мешкають і певні види отруйних павуків. Загалом у штольнях проживає близько 50 видів різних комах та живих організмів, які тут ретельно оберігають та досліджують працівники Карпатського біосферного заповідника.
М-Студіо
До теми
- Снайпер "Ярий". Молодший сержант Іван Яров переніс понад 30 операцій, але й далі влучно стріляє
- Чому військові люблять котиків? Олександр Шершун “Мер”
- «Із нашої родини воює шестеро чоловіків…» Історія бійця 128 бригади Руслана
- “Старіння” майстрів та унікальні техніки: як на Закарпатті рятують від забуття традиційні дерев’яні ремесла
- Звільнився з армії – і через місяць повернувся знов: історія військового зі 101 бригади ТрО Закарпаття
- "Я не вважаю це героїчним вчинком": ужгородка Крістіна Петрулич розповіла про нагороду "Герой-рятувальник року"
- Прикордонник «РЕМ». Василь Сідун із Дубрівки посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню
- Ветеран із Ужгорода Віктор Суліма: від фронту до крафтового виробництва
- "Я зрозумів, що таке бойові виїзди після того, як нас обстріляв російський танк". Історія бійця 128 бригади Андрія
- «Кожна вагітність для нас — диво»: Ганна Палагусинець про програму лікування непліддя
- “Чудова десятка” закарпатської літератури, або що варто прочитати про наш край?
- Закарпатська академія мистецтв – осередок, де формують агентів культурних змін
- "Коли ти отримав зір повторно, ти дивишся на цей замилений світ інакше": інтерв'ю з ветераном війни Михайлом Філоненком
- Був художником – став військовим. Олег з Ужгорода навіть у війську продовжує творити
- «Та котра би жона пішла в полонину?» Про що говорять біля домашньої ватри вівчарі Хустщини, які зійшли після літування
- «Моїм рідним було б ганьба, якби я став ухилянтом…» Історія бійця 128 бригади Віталія
- Правова підтримка ветеранів: які питання найбільше турбують захисників після війни
- Змінити символи війни на обереги: ужгородський скульптор створює прикраси з гільз
- Вийшло третє доповнене видання "Ужгород відомий та невідомий"
- 94 дні, чотири пари взуття і майже 400 тисяч гривень: історія благодійного походу Артема Єрохіна

До цієї новини немає коментарів