Система штолень – туристична родзинка Закарпаття

Штольням у Карпатському біосферному заповіднику понад 60 років. Раніше тут проводили дослідження задля видобутку руди та будівельного каміння, проте сьогодні вони мають зовсім інше призначення. Наразі тут проживають 5 видів кажанів та понад 50 видів різних живих організмів. У середині 20 століття це була система розгалуджених штолень, які пробурили аби досліджувати українські Карпати та добувати руду, проте сьогодні у них зовсім інше призначення.
Після досліджень науковці з‘ясували, що у даному гірському масиві є залізна руда та каміння, що використовувалася для будівництва, її на території колишнього СРСР було вдосталь, тому видобуток тут припинився. З того часу, штольні і не використовували за призначенням. З часом дерев’яні кріплення, що були встановлені, аби шахтарі мали змогу працювати, прогнили та перестали виконувати свою функцію. Тому печера стала небезпечною для людей. Штольні знаходяться біля туристичного маршруту, тому аби вберегти допитливих подорожуючих встановили грати. Сьогодні штольні є домом для 5 видів кажанів та майже пів сотні комах. Кажани, що зимують тут, на території Карпатського біосферного заповідника наразі знаходяться у сплячці. Тут мешкає і один із найвідоміших видів кажанів з великими крилами – підковоніс. Кажани, що мешкають у штольні занесені до Червоної книги, тому досліджують їхнє життя лише поверхнево. У печерах для них сприятливі умови. Темно та достатньо волого. Окрім кажанів у штольнях мешкають і певні види отруйних павуків. Загалом у штольнях проживає близько 50 видів різних комах та живих організмів, які тут ретельно оберігають та досліджують працівники Карпатського біосферного заповідника.
М-Студіо
До теми
- «Більше пів року я прожив у російській окупації, у мене майже вся сім’я в ЗСУ, тому навіть не думаю, щоб «косити» чи піти в СЗЧ…» Історія бійця 128 бригади Вадима
- «Я бачила, як потрібна була кров»: історія донорства Діани Товстун після пекла Маріуполя
- Герої без зброї: начальник караулу Володимир Штимак про дитячу мрію, яка здійснилась, та виїзди на межі життя
- «152 мм смерті за 15 метрів»: як пікап урятував життя артилериста з Ужгорода
- Станцювати чардаш, побачити клявзи й потрапити під полонинську грозу. Туристична подорож Закарпаттям століття тому
- Освіта на дві країни: чи повернуться до закарпатських шкіл учні, які під час війни виїхали за кордон
- Сергій Федака: «В мене одна ідея: встати і звідси піти». Останні розмови з легендарним істориком Ужгорода
- Мобільна вогнева міць навчання гвардійців Закарпаття на бронетехніці
- «Під інтенсивним ворожим вогнем ми витягнули чотирьох поранених піхотинців із бойової позиції й доставили в безпечне місце…» Історія трьох бійців 128-ї бригади
- «Боржава»: Як футбольна школа змінює життя дітей у селах Закарпаття
- «Ми більше не просимо, а формулюємо сенси», – Андрій Любка про зміну голосу України у світі
- Герої без зброї: «Кожен виклик — перевірка на людяність: історія рятувальника Юрія Думи»
- 12 замків Закарпаття: які з середньовічних фортець можна оглянути та які не пощадив час, люди і війни
- Археологічне відкриття на Закарпатті: у Берегові виявили руїни замку
- «Ми з однокласником пішли в ЗСУ незалежно один від одного й зустрілися на війні в одному підрозділі...» Історія бійця 128-ї бригади Михайла
- Кінофест «Chysto.de?!» на Закарпатті: фільми про водорості з дна Світязя й чисте повітря в Запоріжжі
- 73-річний волонтер Джим Сліз переїхав із США в Україну: на матчах ФК "Ужгород" смажить м'ясо на грилі за донат на ЗСУ
- Герої без зброї: водій-рятувальник Василь Довганич про мотивацію, яка не в нагородах, а в допомозі людям
- Сила мрії в дії: історія успіху спортсменки й активістки Надії Дьолог
- «Моєму щастю немає меж»: закарпатка Влада Харькова – про історичне золото на ЧС з фехтування
До цієї новини немає коментарів