Система штолень – туристична родзинка Закарпаття

Штольням у Карпатському біосферному заповіднику понад 60 років. Раніше тут проводили дослідження задля видобутку руди та будівельного каміння, проте сьогодні вони мають зовсім інше призначення. Наразі тут проживають 5 видів кажанів та понад 50 видів різних живих організмів. У середині 20 століття це була система розгалуджених штолень, які пробурили аби досліджувати українські Карпати та добувати руду, проте сьогодні у них зовсім інше призначення.
Після досліджень науковці з‘ясували, що у даному гірському масиві є залізна руда та каміння, що використовувалася для будівництва, її на території колишнього СРСР було вдосталь, тому видобуток тут припинився. З того часу, штольні і не використовували за призначенням. З часом дерев’яні кріплення, що були встановлені, аби шахтарі мали змогу працювати, прогнили та перестали виконувати свою функцію. Тому печера стала небезпечною для людей. Штольні знаходяться біля туристичного маршруту, тому аби вберегти допитливих подорожуючих встановили грати. Сьогодні штольні є домом для 5 видів кажанів та майже пів сотні комах. Кажани, що зимують тут, на території Карпатського біосферного заповідника наразі знаходяться у сплячці. Тут мешкає і один із найвідоміших видів кажанів з великими крилами – підковоніс. Кажани, що мешкають у штольні занесені до Червоної книги, тому досліджують їхнє життя лише поверхнево. У печерах для них сприятливі умови. Темно та достатньо волого. Окрім кажанів у штольнях мешкають і певні види отруйних павуків. Загалом у штольнях проживає близько 50 видів різних комах та живих організмів, які тут ретельно оберігають та досліджують працівники Карпатського біосферного заповідника.
М-Студіо
До теми
- Закарпатець на позивний «Трамп»: «Віддати Донбас? А як дивитися в очі дітям тих, хто там загинув?»
- Педагоги, якими пишається Закарпаття: шлях сертифікації та нові можливості
- Ужгород. Війна за 1000 кілометрів від фронту
- Розумом у Берліні, а серцем в Україні. Як вчителька з Ужгорода опанувала німецьку та вчить дітей у Берліні
- Інновації ужгородських науковців: як мікробіом допомагає діагностувати та попереджати посттравматичні розлади
- Поліцейський, що малює ікони: під час АТО долучився до лав Нацполіції, а в розпал війни відкрив виставку в закарпатському замку Сент-Міклош
- “Вірний завжди”: пам’яті морпіха Владислава Мельника з Луганщини, який знайшов місце останнього спокою на Закарпатті
- У Коритнянах створили осередок Пласту
- В Україні вшановують пам’ять жертв Голодоморів
- Тор та його людина. Історія кінолога Іллі та його чотирилапого «побратима»
- Дрон не лише зброя, а й засіб порятунку: історія бійця Національної гвардії України Романа
- Як у Мукачеві працює перший на Закарпатті крематорій для тварин
- Втрачений Ужгород: палац Штернберґера
- Стрільбище «Вояк»: навіщо цивільним навички стрільби
- На Закарпатті розробляють нову регіональну молодіжну програму
- “Наш дім там, де добре дітям”. Як Закарпаття стало прихистком для родин, що прийняли дітей
- 101 день на позиції – ужгородець Валерій «Шум» більше трьох місяців утримував позиції в зоні відповідальності підрозділу в Донецькій області
- «Спостерігати за ворогом із дрона – це одне, а зустріти віч-на-віч, коли бачиш його зіниці, – зовсім інше…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Робочі будні пліч-о-пліч: як дівчата та хлопці у митній формі спільно працюють на кордоні з Євросоюзом
- Снайпер "Ярий". Молодший сержант Іван Яров переніс понад 30 операцій, але й далі влучно стріляє

До цієї новини немає коментарів