У французькому містечку пошили український прапор і збирають допомогу для воїнів-закарпатців

Підтримка народу України у боротьбі з російським агресором з усього світу просто неймовірна! При чому допомагають нам не лише уряди країн великих і малих, а й звичайні мешканці. Збирають, надсилають необхідні речі для українських воїнів, і для вимушених переселенців, - пише Mukachevo.net.
Сьогодні наша розповідь - про маленьке містечко Saussines (воно розташовано на півдні Франції, близько 1000 жителів). Коли там почули про карколомний напад на Україну, місцеві мешканці вирішили одразу - треба якось підтримати українців! І першим таким жестом підтримки став прапор України, які люди змайстрували власноруч - з маленьких клаптиків тканини. Цей прапор вже майже рік "подорожує" містечком - і постійно змінює свою локацію. Його вивішують на балконах, на вікнах небайдужі французи. Дуже символічно, дуже тепло і гарно!
Місцева мешканка Юлія Сміскал організувала також збір коштів для українців. Перший такий збір відбувся під час традиційного ярмарку, куди приїздять фермери та підприємці з усієї округи - продають сири, мед, вино, хліб - все що виготовляють власними руками. Під час такого заходу вдалося зібрати 200 євро для бригади ТРО, де боронить нашу рідну землю Влад Товтин, відомий гід з Ужгорода. Ці гроші були необхідними для покупки нових колес для автомобіля бригади. Але врешті-решт зібрали стільки, що купили нову автівку!
А у теплій Франції вирішили, що слід знайти подібне містечко в Україні, куди надсилати допомогу. Дивилися на приблизну кількість мешканців - вибір прийшовся на село Яноші, що біля Берегова. А оскільки у Берегові знаходиться волонтерський центр (Берегівський громадський Центр «Кожен Може Допомогти"), то зконтактували з ними. І надіслали ще 500 євро.
"Ми провели акцію під назвою "Тепло для України" - збирали кошти для теплогенератора, щоб українці взимку не замерзали. Але почули, що ви збираєте гроші для тепловізора, який необхідний вашим воїнам на передовій. Тож ми не проти - це теж від слова "тепло". Ми бажаємо вам одного - Перемоги і мирного життя! І знайте, що у вас є вірні друзі у Франції", - написала Юлія волонтерам із Берегова.
До теми
- Кінофест «Chysto.de?!» на Закарпатті: фільми про водорості з дна Світязя й чисте повітря в Запоріжжі
- 73-річний волонтер Джим Сліз переїхав із США в Україну: на матчах ФК "Ужгород" смажить м'ясо на грилі за донат на ЗСУ
- Герої без зброї: водій-рятувальник Василь Довганич про мотивацію, яка не в нагородах, а в допомозі людям
- Сила мрії в дії: історія успіху спортсменки й активістки Надії Дьолог
- «Моєму щастю немає меж»: закарпатка Влада Харькова – про історичне золото на ЧС з фехтування
- Проєкт "Карпатські ведмеді": як футбол сприяє психологічній реабілітації та соціалізації ветеранів і військовослужбовців
- Стати кращою версією себе. Навіщо сучасні українські підлітки на два тижні виходять із зони комфорту й живуть без гаджетів у лісі
- Чому військові люблять котиків? Володя Попович «Котик»
- Герої без зброї: сапер Сергій Бабич про повернення на службу, складні виїзди та дружбу з ПОМкою
- Навички на рівні рефлексів: як готують гвардійців до завдань на фронті
- Закарпаття в експедиціях, архівах і на плівці: історія американського історика Джона Свонсона
- «Мені 24 роки, і в мене троє дітей, молодшому сину всього 2 місяці. Але я не думаю звільнятися…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія
- Від Сколе до Мукачева: унікальна веломандрівка 1912 року очима Рудольфа Вацека
- Як Вуйко, Грузин та Директор почали ветеранський бізнес і вижили
- "Парцели" Йосипа Архія: видано неопубліковані твори письменника
- "Суспільство досі далеке від війни": історія Василя Іванського, ветерана з Ужгорода, який втратив ногу, але не силу духу
- «Ми всі тут для того, щоб наші діти не воювали…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Штурмовик із Руських Комарівців. Сержант Тарас Гурніш посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню
- Частинка Луганщини у Сваляві. Підтримати своїх і знайти можливості для інших
- Герої без зброї: психологиня ДСНС Закарпаття Каріна Фаньо про світло у темряві, важливість професії і силу бути поруч
До цієї новини немає коментарів