Результати оцінки дерев в ужгородському Ротарі-парку представили сьогодні в міській раді

Проєкт передбачає здійснення оцінки екосистемних послуг дерев для адаптації до зміни клімату і має на меті допомогти громадянам та владі оцінити і цінувати дерева у місті, краще управляти ними, тобто розуміти, де яка порода себе краще почуватиме, як варто доглядати за деревами і скільки вартують екосистемні послуги, що продукує кожне окреме дерево/дерева. Місцевий партнер проєкту – ГО «Форза», яку очолює Леся Лойко.
Олена Козак, представниця ГО «Український екологічний клуб «Зелена хвиля», яка є головним виконавцем проєкту, що реалізується за фінансової підтримки Лісової Служби США, розповіла, що їхня організація вже понад 10 років займається збереженням довкілля, просуванням засад сталого розвитку в громадах і збереженням зелених зон. Другий рік поспіль впроваджують проєкт щодо оцінки екосистемних послуг зелених зон міст.
«Дуже часто люди звикли думати, що цінність дерев суто у деревині. Але насправді це не так, бо їхня цінність є значно ширшою. Це і певні соціокультурні, екосистемні послуги – те, що забезпечує нам якісний відпочинок, є джерелом натхнення. Це ті зони, які очищують повітря, поглинають вуглекислий газ, допомагають пом’якшити наслідки зміни клімату, регулювати водний стік тощо. Тому ми потребуємо певних інструментів, щоб оцінити цінність дерев, зелених зон або у певних одиницях виміру, або у грошовому еквіваленті – людині так легше сприймати інформацію. Одним із таких інструментів є iTree Eco – програмний застосунок для збирання даних з окремих дерев», – зазначила пані Олена.
Детально про те, як в Ужгороді проводили збір польових даних, розповіла представниця ГО «Форза», координаторка проєкту «Прозора та партисипативна система інвентаризації зелених зон в Україні: iTree4UA» Наталія Волошина. Проєкт, за її словами, полягає в тому, щоб адаптувати систему оцінки екосистемних послуг, які надають зелені зони, для України. Програма розроблена у США, діє в усьому світі, а пілотна інвентаризація була покликана відпрацювати систему.
Так, до роботи зі збору польових даних в Ужгороді долучилися загалом 88 людей. Волонтери і волонтерки, їх було 72, працівники відділу благоустрою департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради, а також містяни і переселенці, працювали у Ротарі-парку 8 та 15 липня. Зокрема, фіксували дерева за низкою параметрів: діаметр, загальна висота, висота стовбура, висота, ширина і стан крони та її освітленість. Числові показники – 189 дерев у Ротарі-парку (хоч їх там більше) – внесли у систему iTree Eco, результатом чого став звіт про оцінку цієї зеленої зони та екосистемних послуг, які вона надає.
За словами пані Наталії, отримали результати різних екосистемних послуг, які надає сукупність цих дерев, а також результати кожного дерева окремо. Протягом року усі ці 189 дерев надають місту вигоду на понад 70 тис. грн, а їхня відновна вартість – більше ніж 8 млн грн.
Загалом у Ротарі-парку отримали такі дані :
- Площа, вкрита деревами та кущами: 1,706 га
- Загальна листкова площа крон: 11,4 га
- Найбільш поширені породи дерев: гіркокаштан звичайний, катальпа яйцелиста, ясен зелений
- Частка дерев діаметром менше 15 см (тонкі молоді дерева): 11,6%
- Видалення забрудників повітря: 106,4 кг/ рік (23,8 тис. грн/ рік)
- Зберігання вуглецю: 139,8 метричні тонни (773 тис. грн.)
- Уловлювання (секвестрація) вуглецю: 3,2 метричні тонни (17,8 тис. грн/ рік)
- Продукування кисню: 8,6 метричні тонни/ рік
- Запобігання поверхневим стокам: 417,8 тисяч кубометрів/ рік (28,7 тис. грн/ рік).
Через повітряну тривогу обговорення результатів оцінки дерев провели в укритті. Опісля повернулися до міської ради, де представникам кількох ужгородських шкіл №№4, 5, 6, 7, 15 та 17, які взяли участь в обговоренні, подарували ялівці й туї – їх висадять біля навчальних закладів.
Ужгородська міська рада
До теми
- 101 день на позиції – ужгородець Валерій «Шум» більше трьох місяців утримував позиції в зоні відповідальності підрозділу в Донецькій області
- «Спостерігати за ворогом із дрона – це одне, а зустріти віч-на-віч, коли бачиш його зіниці, – зовсім інше…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Робочі будні пліч-о-пліч: як дівчата та хлопці у митній формі спільно працюють на кордоні з Євросоюзом
- Снайпер "Ярий". Молодший сержант Іван Яров переніс понад 30 операцій, але й далі влучно стріляє
- Чому військові люблять котиків? Олександр Шершун “Мер”
- «Із нашої родини воює шестеро чоловіків…» Історія бійця 128 бригади Руслана
- “Старіння” майстрів та унікальні техніки: як на Закарпатті рятують від забуття традиційні дерев’яні ремесла
- Звільнився з армії – і через місяць повернувся знов: історія військового зі 101 бригади ТрО Закарпаття
- "Я не вважаю це героїчним вчинком": ужгородка Крістіна Петрулич розповіла про нагороду "Герой-рятувальник року"
- Прикордонник «РЕМ». Василь Сідун із Дубрівки посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню
- Ветеран із Ужгорода Віктор Суліма: від фронту до крафтового виробництва
- "Я зрозумів, що таке бойові виїзди після того, як нас обстріляв російський танк". Історія бійця 128 бригади Андрія
- «Кожна вагітність для нас — диво»: Ганна Палагусинець про програму лікування непліддя
- “Чудова десятка” закарпатської літератури, або що варто прочитати про наш край?
- Закарпатська академія мистецтв – осередок, де формують агентів культурних змін
- "Коли ти отримав зір повторно, ти дивишся на цей замилений світ інакше": інтерв'ю з ветераном війни Михайлом Філоненком
- Був художником – став військовим. Олег з Ужгорода навіть у війську продовжує творити
- «Та котра би жона пішла в полонину?» Про що говорять біля домашньої ватри вівчарі Хустщини, які зійшли після літування
- «Моїм рідним було б ганьба, якби я став ухилянтом…» Історія бійця 128 бригади Віталія
- Правова підтримка ветеранів: які питання найбільше турбують захисників після війни

До цієї новини немає коментарів