Ужгородські фотокореспонденти отримали спеціальні відзнаки премії Ніберголла
Дармштадський прес-клуб отримав 24 фотографії від 8-ми фотографів. Голосували 20 німецьких медійників. Усі надіслані фотографії були високої якості, що ускладнювало прийняття рішення, - кажуть у Дармштадському прес-клубі. - Нас дуже зворушила трагедія, яку передають фотографії. Це війна, зі зворушливими сценами прощання, глибоким сумом, непохитною готовністю до бою, військовими почестями, але також багато буденності, радості попри все. Коли люди не хочуть занурюватися в страх і смуток, вони радіють життю на красивій липовій алеї, уздовж Ужа чи інших місцях міста.
Кожна робота була оцінена певною кількістю голосів журналістів, членів Дармштадтського прес-клубу. У загальному підрахунку сумували голоси за всі три надіслані фото від кожного автора. Першу премію отримав Сергій Гудак (750 євро), друге місце посів Янош Немеш (500 євро), а третє місце - Сергій Ваганов (250 євро). Вітаємо всіх переможців та бажаємо успіхів у подальшій журналістській діяльності. Дармштадський та Ужгородський прес-клуби дякують іншим колегам за участь. Вони також отримали достатню кількість голосів, що є підтвердженням якості їхніх робіт. Церемонія нагородження відбувається в рамках Премії Ніберґолла, Рада Дармштадського прес-клубу планує віртуально підключити ужгородських переможців.
Фото ілюстративне
Ужгородський пресклуб
-->
До теми
- «Зараз у нас є шанс зберегти країну й вибороти право на вільне життя. Бо якщо програємо, більше шансів не буде…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- «Війна – це важка й страшна робота, але тут кожен проявляє свою сутність, бачить, ким він є насправді…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- Відомий закарпатець, народний артист України Іван Попович сьогодні відзначає 75-ліття
- «На бойових позиціях головне – не панікувати. Чим холоднокровніше поводишся, тим більше шансів уціліти…»
- «Після контузії мене хотіли госпіталізувати на тиждень, але я відпросився: «У мене поважна причина – одруження!»
- Галина Кенез: «Всі ми хочемо жити у вільній незалежній Україні. А для того, щоби в ній жити, за неї треба боротися»
- Нацгвардійці на Закарпатті відпрацювали пошук і затримку диверсантів
- «На бойовій позиції під постійними обстрілами ми думали про одне – як виконати завдання і вціліти…»
- "Я не була на могилах рідних жодного разу". Історія бойової медикині 128-ї бригади, у якої Росія вбила всю сім'ю
- «Я пішов у ЗСУ, щоб мої діти не бачили, що таке війна…»
- «Страх є страх. Й зрозуміло – йде війна. Але ж якщо всі боятися будуть, то що?»
- «Якби я не хотів жити в цій країні, не пішов би воювати за неї…». Історії з фронту від захисників зі 128-ї бригади
- «Впродовж однієї години ми знищили зі «Стугни» ворожий танк і БМП-3»: історії з фронту від 128-ї бригади
- «Найближче з ворогом я стикався на витягнуту руку…» Історія Валерія, бійця 128-ї бригади
- "Ми обов’язково переможемо – у нас є дух свободи". Історія су-шефа, який став штурмовиком, а зараз служить у ТЦК на Закарпатті
- «Звичайно, тут важко – і психологічно, і фізично. Але я розумію, що треба виконувати свою роботу…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія "Челентано"
- Молодший сержант Юлій «Історик» захищав Україну у 2014-2015 роках, без вагань став на захист і в лютому 2022-го
- 21-річний воїн 128-ї бригади Роман з Ужгорода: "Коли після війни повернуся в цивільне суспільство, хочу про все забути. Хоча не забуду…"
- Олександр «Юрист»: «У мене хороших друзів більше нема… Фото є, а друзів нема». Історія військового з ТЦК
- «Я воюю за своїх рідних…». Історія Йордани - військової 128-ї бригади
До цієї новини немає коментарів