Я бачив, як ворожа піхота поспіхом вантажилася в машини й тікала від нашого вогню, — військовий 128-ї бригади Мар’ян

Мар’ян зі Львова — солдат-гранатометник у 128-й окремій гірсько-штурмовій Закарпатській бригаді. Три роки тому пройшов строкову службу в 128-й бригаді. Після армії відпочив чотири місяці й вирішив підписати контракт. Про військового розповіли на Facebook-сторінці Закарпатського легіону.
"Розумів, що йде війна, тому служба буде нелегкою, але вважаю, що хтось має захищати Батьківщину й на професійній основі", — говорить військовий.
За його словами, з початку активних бойових дій він багато разів був у боях. Найближче бачив росіян за кілька сотень метрів.
"Ми штурмом звільняли село, під’їхали впритул на БМП, а потім пішли за машинами пішки, відтісняючи ворога вогнем. Росіяни крили нас артою, але відступили, навіть кинули свій БТР, який ми забрали й відправили на ремонт", — розповів Мар’ян.
"Я бачив, як на відстані 2,5 кілометра ворожа піхота поспіхом вантажилася в машини й тікала від нашого вогню. І хоча потім село накрили дуже щільним артилерійським і мінометним вогнем (по нас стріляли із зі ствольної артилерії, і реактивної, і "Смерчами"), ми свої позиції не здали. Так і далі будемо відганяти цю нечисть зі своєї землі…", — підсумував військовий.
Суспільне Ужгород
До теми
- «Я виріс тут, знаю всі місця з дитинства, тут живуть мої рідні – це моя земля. Тому мені є за що воювати…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у травні 1925-го
- Фільм закарпатця Дмитра Грешка “Дівіа” змагатиметься за Кришталевий глобус
- Розвідник "Азіат". Загиблий Герой із Ужгорода, головний сержант Віктор Кущик нагороджений трьома орденами "За мужність"
- «Я й від ФПВ тікав на швидкості 120 кілометрів, й під скиди потрапляв, і на протитанковій міні підривався… Але далі їжджу й ніколи не панікую!» Історія бійця 128-ї бригади Анатолія
- «На позиції мені не потрібен боєць, котрий нічого не боїться, бо він перший загине. І боягуз не потрібен…» Історія бійця 128 бригади Анатолія
- Пекар, який став мінометником. Історія бійця 156-ї окремої механізованої бригади з позивним «Мадяр»
- Заради доньки: історія прикордонника Олександра Товта
- «Я захищаю свою сім’ю, щоб жодна падла не прийшла й не сказала, що мій будинок уже його…» Історія бійця 128-ї бригади Михайла
- Закарпатська міфологія на картах таро: як художниця з Ужгорода популяризує український фольклор за кордоном
- Гідні умови праці й зарплата, як у сусідів із ЄС: підготувати й утримати фахівців
- «Хочу знову підіймати український прапор на змаганнях — як в Україні, так і за її межами». Боєць стрілецького батальйону поліціії на псевдо Слон
- "Синевирське диво" під час війни. Як правильно зробити бізнес на вівцях, а репутацію - на ефективному керівництві
- Як ветеранам повернутися до цивільного життя й роботи: досвід Семена Махліна
- Декомпресія в горах: як закарпатські гвардійці відновлюють сили після фронту
- Олександра Козоріз: "Слово, до якого підходиш навшпиньки, віддячить рясно"
- «В дитинстві я лазив на стрімкі скелі за едельвейсами, а тепер ношу едельвейс на шевроні нашої бригади…» Історія Степана, бійця 128-ї бригади
- Археологи завершили розкопки у Мукачівському замку "Паланок". Знайшли унікальні артефакти (ФОТО, ВІДЕО)
- Меблі лікаря Новака, старовинні медичні інструменти та шеврони: експонати Музею історії Закарпатської обллікарні
- Історія однієї картини: «Верховинське село» Антона Кашшая
До цієї новини немає коментарів