Вагон хліба надіслали в Одесу волонтери «Сили Ужгорода»
Видання Varosh познайомилося з одеськими волонтерами з ГО «Подолаємо Разом» на початку травня, — розповіла Марина Деревлянка. — Артем Пітомец та Рубен Степанян підійшли з прохання допомогти погрузити їм гуманітарний вантаж на Одесу. Ми допомогли, погодували їх і їм дуже сподобалися наші бутерброди і наша випічка. Нахвалюючи, спитали, чи не можна б їм такого хліба з собою взяти… Ми спакували їм і в дорогу бутербродів.
За словами Марини, згодом вони подзвонили і знову попросили про нашу випічку, мовляв, вони б хотіли нагодувати там багатьох людей: на Харків відіслати, і в Миколаїв.
— Ми від нашої ОВА отримали гуманітарне борошно і тепер маємо можливість дати таку гуманітарну допомогу Одесі. Попросили допомогти з логістикою Богдана Попадича та Юрія Товта, начальника станції «Ужгород» і так відіслати в Одесу вагон хліба. З “Укрзалізницею” домовилися і вони не мали нічого проти і тільки підтримали таку ідею.
Одеські волонтери, отримавши хліб, були просто вражені таким кроком, адже про те, щоб відсилали в інше місто вагон хліба, ще ніхто з них раніше й подумати не міг. Хліб одразу передали дітям, родинам та волонтерам в сусідніх областях та воїнам на передовій.
Марина Деревлянка додала: наразі пекарня почала пекти хліб для наступного вантажу в Одесу.
Фото надіслала Марина Деревлянка
-->
До теми
- «Після контузії мене хотіли госпіталізувати на тиждень, але я відпросився: «У мене поважна причина – одруження!»
- Галина Кенез: «Всі ми хочемо жити у вільній незалежній Україні. А для того, щоби в ній жити, за неї треба боротися»
- Нацгвардійці на Закарпатті відпрацювали пошук і затримку диверсантів
- «На бойовій позиції під постійними обстрілами ми думали про одне – як виконати завдання і вціліти…»
- "Я не була на могилах рідних жодного разу". Історія бойової медикині 128-ї бригади, у якої Росія вбила всю сім'ю
- «Я пішов у ЗСУ, щоб мої діти не бачили, що таке війна…»
- «Страх є страх. Й зрозуміло – йде війна. Але ж якщо всі боятися будуть, то що?»
- «Якби я не хотів жити в цій країні, не пішов би воювати за неї…». Історії з фронту від захисників зі 128-ї бригади
- «Впродовж однієї години ми знищили зі «Стугни» ворожий танк і БМП-3»: історії з фронту від 128-ї бригади
- «Найближче з ворогом я стикався на витягнуту руку…» Історія Валерія, бійця 128-ї бригади
- "Ми обов’язково переможемо – у нас є дух свободи". Історія су-шефа, який став штурмовиком, а зараз служить у ТЦК на Закарпатті
- «Звичайно, тут важко – і психологічно, і фізично. Але я розумію, що треба виконувати свою роботу…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія "Челентано"
- Молодший сержант Юлій «Історик» захищав Україну у 2014-2015 роках, без вагань став на захист і в лютому 2022-го
- 21-річний воїн 128-ї бригади Роман з Ужгорода: "Коли після війни повернуся в цивільне суспільство, хочу про все забути. Хоча не забуду…"
- Олександр «Юрист»: «У мене хороших друзів більше нема… Фото є, а друзів нема». Історія військового з ТЦК
- «Я воюю за своїх рідних…». Історія Йордани - військової 128-ї бригади
- Бачив цілі села, де людей майже не лишилося: історія військового Гоги, що був на передовій, а зараз служить в ТЦК
- Найтяжче – втрата побратима: історія військового Ніксона
- «У мене стара машина, 1968 року випуску. Але я завантажую в неї 20 – 30 снарядів і вперед – на бойові позиції!..» Історії з фронту від 128 бригади
- У полоні жорстоко карали за українську мову: історія захисника 128-ї бригади Василя Даниловича
До цієї новини немає коментарів