В Ужгороді відкрили сервісний центр Товариства Червоного Хреста України

Це – наметове містечко в дворі Закарпатського обласного художнього музею ім. Йосипа Бокшая (площа Жупанатська). І закарпатці, і вимушені переселенці, гості краю можуть отримати консультацію сімейного лікаря, тут же, у фармацевта, – ліки, які призначив медик, за призначенням і попередньою домовленістю – консультацію вузькопрофільного спеціаліста, а також психолога, з дітьми будуть проводити заняття, наприклад, поки дорослі вирішуватимуть у сервісному центрі інші питання.
Як повідомила на відкритті керівниця Закарпатської обласної організації Товариства Червоного Хреста України Іванна Сабо, проєкт акумулювання надання комплексних – медичних, психологічних, соціальних послуг в одному місці реалізували за фінансової та іншої підтримки Міжнародної Федерації Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, зокрема фінського, австрійського та інших підрозділів. Вартість – понад 3,2 мільйони євро. Незабаром ще два такі центри відкриють у Тячеві та Рахові, але вже у стаціонарних приміщеннях.
Крім того, на Закарпатті діють 11 мобільних бригад, які виїжджають для надання комплексу послуг у найвіддаленіші куточки краю.
Пані Іванна подякувала численним колегам, які зібралися на відкриття, а також волонтерам, які цілодобово працюють із перших годин війни, нагадала, що Товариство Червоного Хреста України також не припиняло проєкти з надання допомоги хворим на ВІЛ, споживачам ін’єкційних наркотиків, хворим на туберкульоз, літнім людям, навчають наданню першої невідкладної допомоги. Розповіла про потужну роботу логістичного центру – хабу гуманітарної допомоги, через який пройшло уже понад 1200 тонн вантажів, щомісяця більше 600 палет відправляли в інші регіони України.
Заступник голови Закарпатської обласної військової адміністрації Петро Добромільський висловив упевненість, що сервісний центр в Ужгороді буде прикладом для всієї країни, він дуже необхідний, адже на Закарпатті близько 400 тисяч вимушених переселенців і медична система дуже перевантажена, подякував працівникам і волонтерам Червоного Хреста за реальну – і коштами, і речами, і їжею, і психологічною підтримкою тощо – допомогу людям.
Керівник групи представників Міжнародної Федерації Червоного Хреста і Червоного Півмісяця Леонард Метью відзначив, що над реалізацією проєкту в Ужгороді працювали волонтери не лише українські, а й з Японії, Австрії, Фінляндії, Канади, Індії.
Міський голова Ужгорода Богдан Андріїв відзначив дуже активну допомогу Червоного Хреста вимушеним переселенцям в Ужгороді, подякував усім, хто реалізовує проєкт сервісного центру, побажав хорошої роботи, гарних відгуків про надані послуги.
Директор департаменту охорони здоров’я Закарпатської ОВА Анатолій Пшеничний відзначив, що психологічна допомога зараз, під час війни, не менш важлива, ніж медична, бо людям, дітям, які тікали з-під обстрілів, однаково важливо лікувати як тіло, так і ментальну систему.
«Екскурсію» кабінетами наметового містечка провів представник Червоного Хреста Фінляндії Пенті Гаатанен. Зокрема, є кабінет сімейного лікаря, оснащений дещо потужніше, ніж більшість в Україні – монітори пацієнта, дефібрилятори, кисневі концентратори, розхідні матеріали тощо; кабінет для проведення маніпуляцій; кабінет надання психологічної допомоги; фармацевта, де можна отримати призначені сімейним лікарем препарати; приміщення для матері та дитини; місце для занять із дітьми.
Поруч із сервісним центром, на території музею, але ближче до реформатської церкви, облаштували раніше занедбану територію, встановили намети і видають гуманітарну допомогу – одяг, іграшки, засоби гігієни тощо. Як повідомила голова Ужгородської міської організації Червоного Хреста України Валентина Митровцій, щодня туди приходять в середньому три сотні людей.
Ужгородська міська рада
До теми
- «У перші дні війни ворог мав величезну перевагу, в багато десятків разів…» Історія бійця 128 бригади Кирила
- «Мені 53 роки, я колишній начальник карного розшуку, капітан міліції. У обох моїх очах штучні кришталики, але я пішов у бойову бригаду…» Історія бійця 128-ї бригади
- Рентген для меча: що показали дослідження старовинного експонату в ужгородському замку?
- "Я відкопав цього військовослужбовця і ми продовжили далі бій": історія прикордонника Андрія Яворини
- «Я повернувся в Україну не для того, щоб сидіти в тилу, тому не роздумував». Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у серпні 1925-го?
- Як варять бограч у закарпатській 128-ій бригаді
- «По нас і «Гради» працювали, і ствольна артилерія, і танки, і вертушки…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- В Ужгороді внесли зміни у маршрути автобусів №38 та №24
- Міжнародний кінофестиваль імені Макса Сіра вперше пройде в Ужгороді
- Десантник «Шакал» із Вовкового
- Втрачений Ужгород: про що писали газети 100 років тому, в липні 1925-го
- «Більше пів року я прожив у російській окупації, у мене майже вся сім’я в ЗСУ, тому навіть не думаю, щоб «косити» чи піти в СЗЧ…» Історія бійця 128 бригади Вадима
- «Я бачила, як потрібна була кров»: історія донорства Діани Товстун після пекла Маріуполя
- «152 мм смерті за 15 метрів»: як пікап урятував життя артилериста з Ужгорода
- «Під інтенсивним ворожим вогнем ми витягнули чотирьох поранених піхотинців із бойової позиції й доставили в безпечне місце…» Історія трьох бійців 128-ї бригади
- «Ми з однокласником пішли в ЗСУ незалежно один від одного й зустрілися на війні в одному підрозділі...» Історія бійця 128-ї бригади Михайла
- Проєкт "Карпатські ведмеді": як футбол сприяє психологічній реабілітації та соціалізації ветеранів і військовослужбовців
- Чотирилапі улюбленці закладів Ужгорода
- «Мені 24 роки, і в мене троє дітей, молодшому сину всього 2 місяці. Але я не думаю звільнятися…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія
До цієї новини немає коментарів