Угорщина висловлює співчуття родині Мийгеш, син яких трагічно загинув під час обстрілу Харкова 

Страшна звістка про загибель 19-річного Валерія Мийгеша прийшла на Закарпаття 2 березня: окупанти під час обстрілу ракетами Харкова потрапили у приміщення, де жили студенти Харківського авіаційного інституту, де й навчався закарпатець. Про трагедію повідомила журналістка Олена Мудра: "Хлопці мирно спали, коли їх обстріляли. Глибокі материнські співчуття рідним юнака. Відповідальність за ще одне забране кремлівським окупантами життя з путінським режимом розділяє кожна російська мати котра мовчить".

Валерій Мийгеш народився 2002 року у Виноградові. Після 9 класу, у 2017 році, вступив до Мукачівського військового ліцею, бо, за словами батька Івана Мийгеша, мріяв стати військовим. По завершенні навчання в ліцеї вступив до Харківського авіаційного інституту. Ще 22 лютого, за два дні до початку російського вторгнення в Україну, юнак був дома, а відтак поїхав на Схід. На жаль, там у обірвалося його життя…

З Іваном Мийгешем кореспондент нашого  видання поговорив сьогодні в Генеральному консульстві Угорщини в Ужгороді. Сюди запросили рідних загиблого юнака для того, щоб висловити співчуття з приводу трагедії і хоч трішки допомогти матеріально.

«Ми не можемо передати словами той біль, який відчуває вся Угорщина, вся угорська громада Закарпаття з приводу цих трагічних подій, нам болить кожне життя – мирного населення, дітей, військових, родин, які в ці страшні хвилини втрачають рідних, - сказав ведучий консул Консульства Угорщини в Ужгороді Куті Ласло. – Угорщина в цій ситуації доказала неодноразово, що є справжнім добрим сусідом: паливо, ліки, продукти харчування почали відправляти Україні з перших днів російської агресії. Також угорці допомагають біженцям, зокрема, організовані й діють численні пункти прийому біженців, угорці надають безкоштовне житло для людей, безкоштовно перевозять як приватні особи, так і залізниця та найбільший угорський лоукостер. Ми будемо допомагати й надалі, бо немає виправдання війні!»

Іван Мийгеш розповів, що ще напередодні трагедії, о 21.40 1 березня, говорив із сином, а вже за дві години відбулося бомбардування. Офіційно повідомили батьків, що син помер наступного дня в лікарні. У Валерія залишилися дві сестри та брат. Уся родина наразі чекає, коли на Закарпаття зможуть доставити тіло юнака для прощання.

«Ми на Закарпатті всі єдині, незалежно від походження! – сказав Іван Мийгеш. – На жаль, війна не вибирає по національності, вона торкається однаково всіх, незалежно від того, в якому куточку України ти живеш!»

 https://kiszo.news/