Сім місяців на позиціях із мрією зробити коханій пропозицію: історія бійця мотопіхотного батальйону 128 огшбр

До початку повномасштабної війни Микола працював у будівельній сфері, займався зведенням котеджів, працював за фахом, мав стабільну роботу і плани на майбутнє. Але з 2025 року він став на захист країни.
На бойових позиціях Микола провів 229 днів це майже сім місяців безперервного перебування в умовах підвищеної небезпеки, постійних обстрілів і психологічного навантаження.
«Найважче це не бій. Найважче це очікування. Коли тебе замінять і буде можливість вийти та перепочити» - пояснює військовослужбовець
Однак навіть у таких умовах трапляються моменти, коли ситуація загострюється до межі. Один із таких епізодів Микола згадує особливо чітко:
«Найближчий вогневий контакт був десь за метри три. Це коли до нас заходили в бліндаж окупанти. Ми разом із побратимом двох поклали біля входу. Вони намагалися пройти повз наш спостережний пункт».
Це ситуація, у якій рішення приймаються миттєво, а ціна помилки життя. Попри всі труднощі, Микола чітко розуміє, заради чого він продовжує службу.
«Мене мотивувала моя наречена. Якщо була можливість, то я намагався з нею якось зв’язатися і передати, що я все пам’ятаю, я її кохаю, і все буде добре» - з посмішкою пригадує Микола.
Умови на передовій не завжди дозволяють підтримувати зв’язок, але навіть короткі повідомлення мають велике значення.
Водночас Микола чітко усвідомлює стратегічне значення цієї боротьби:
«Якщо ми їх не зупинимо тут вони посунуться далі. І не буде де жити».
Ці слова відображають розуміння того, що фронт це не лише лінія зіткнення, а межа, яка стримує подальше просування ворога і захищає мирне життя в тилу.
Після семи місяців безперервного перебування на позиціях Микола отримав можливість вирушити у відпустку.Цей період для нього має особливе значення.
«Я збираюся офіційно оформлювати відносини. Зробити коханій пропозицію.»
Це рішення є свідченням того, що навіть у найскладніших умовах людина зберігає здатність будувати плани, мріяти і рухатися вперед.
До теми
- Вирощує овочі й волонтерить із дружиною: як ветеран Сергій Івашутич вчиться жити після поранень
- Підступний і безсимптомний: лікар-хірург, онколог Олександр Зеленський розповів, як вчасно розпізнати рак нирки
- «Бограч-index» – червень 2026: за місяць ціни за продукти змінилися на -7,1 %
- "На війні найчастіше помирають саме через втрату крові", — почесний донор, військовослужбовець Олексій Пацюк
- "Мистецтво як стратегія стійкості": закарпатка проводить арттерапію для військовослужбовців та їхніх родин
- Як у закарпатському санаторії «Малятко» оздоровлюються діти з прифронтових регіонів
- "Люди йдуть в театр за емоціями — ми їм це даруємо", — Рудольф Дзуринець
- Понад 50 донацій заради порятунку життів: історія почесної донорки із Чопського прикордонного загону
- «Якою є війна зсередини і що змінилося в Ужгороді»: відверта розмова з Владиславом Товтином
- Говерла за спиною, далі – Румунія: охорона кордону високо в горах
- Міжнародний день рисі: що загрожує одному з найрідкісніших і найпотаємніших хижаків України
- Інклюзія — це про гідність: Ольга Принцовська про власний досвід та зміни у суспільстві
- Собаку чи кота можуть забрати: за які порушення власникам тварин загрожує штраф до 5 тисяч гривень
- На Закарпаття на відпочинок приїхали понад 240 дітей із трьох областей у межах проєкту "Карпатська зміна"
- В Ужгороді майже кожен четвертий житель — внутрішньо переміщена особа
- Коли турбота дає результати: як олені у центрі «Квасовець» обжили новий басейн
- Цікаві факти про водні ресурси: геотермальні води Ужгорода
- Мар’яна Нейметі: «Ніхто зверху рядків не диктує, в нього є важливіші клопоти»
- Нюх, якому неможливо завадити: історія тандему прикордонника Олексія та його службового собаки
- Малюнки, екопоказ і сортування відходів: як в Ужгороді відзначили День охорони довкілля

До цієї новини немає коментарів