Новорічні святкування у навчальних закладах Ужгорода проходять без батьків
Мілана разом з мамою веде молодшу сестру на новорічне свято до дитячого садка. Розповідає: допомагала їй вивчити вірш.
"Я біла зимонька зі снігу і льоду, я змалювала у біле природу, понад лісом я літала, ніжну пісеньку співала! Я зі своєю сестричкою вчила віршик, два чи три дні. Не важко було", — сказала дівчинка.
Мама дівчат, Катерина Ковальова, каже: хоч батькам і не дозволяють відвідувати святкові заходи у дитсадках, однак із такими карантинними обмеженнями через пандемію коронавірусу жінка згодна.
"Я можу сказати, що це лише плюси, — сказала вона. — Тому що нема оцього скупчення батьків у коридорах, там 20 дітей, 20 мам, 20 тат, бабусі, дідусі, ціла файта приходить. Я думаю, і дитина на святі набагато краще себе почуває, вільно, дитина кайфує, отримує задоволення від свого свята".
Щоб рідні змогли переглянути виступ дітей, у НВК "Престиж" вирішили цього року вперше проводити онлайн-трансляції, — каже організаторка-педагогиня Леся Тромбола.
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- «Я виріс тут, знаю всі місця з дитинства, тут живуть мої рідні – це моя земля. Тому мені є за що воювати…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у травні 1925-го
- Фільм закарпатця Дмитра Грешка “Дівіа” змагатиметься за Кришталевий глобус
- Розвідник "Азіат". Загиблий Герой із Ужгорода, головний сержант Віктор Кущик нагороджений трьома орденами "За мужність"
- «Я й від ФПВ тікав на швидкості 120 кілометрів, й під скиди потрапляв, і на протитанковій міні підривався… Але далі їжджу й ніколи не панікую!» Історія бійця 128-ї бригади Анатолія
- «На позиції мені не потрібен боєць, котрий нічого не боїться, бо він перший загине. І боягуз не потрібен…» Історія бійця 128 бригади Анатолія
- Пекар, який став мінометником. Історія бійця 156-ї окремої механізованої бригади з позивним «Мадяр»
- Заради доньки: історія прикордонника Олександра Товта
- «Я захищаю свою сім’ю, щоб жодна падла не прийшла й не сказала, що мій будинок уже його…» Історія бійця 128-ї бригади Михайла
- Закарпатська міфологія на картах таро: як художниця з Ужгорода популяризує український фольклор за кордоном
- Гідні умови праці й зарплата, як у сусідів із ЄС: підготувати й утримати фахівців
- «Хочу знову підіймати український прапор на змаганнях — як в Україні, так і за її межами». Боєць стрілецького батальйону поліціії на псевдо Слон
- "Синевирське диво" під час війни. Як правильно зробити бізнес на вівцях, а репутацію - на ефективному керівництві
- Як ветеранам повернутися до цивільного життя й роботи: досвід Семена Махліна
- Декомпресія в горах: як закарпатські гвардійці відновлюють сили після фронту
- Олександра Козоріз: "Слово, до якого підходиш навшпиньки, віддячить рясно"
- «В дитинстві я лазив на стрімкі скелі за едельвейсами, а тепер ношу едельвейс на шевроні нашої бригади…» Історія Степана, бійця 128-ї бригади
- Археологи завершили розкопки у Мукачівському замку "Паланок". Знайшли унікальні артефакти (ФОТО, ВІДЕО)
- Меблі лікаря Новака, старовинні медичні інструменти та шеврони: експонати Музею історії Закарпатської обллікарні
- Історія однієї картини: «Верховинське село» Антона Кашшая
До цієї новини немає коментарів