Яку регулювальну гідроспоруду планують встановити на річці Уж в Ужгороді?

Ключові мети дві: захистити Ужгород від паводків, але і від негативів через обміління річки в посушливі періоди, а це ще й дозволить привабити туристів. Реалізуються вони за спільним українсько-словацьким проєктом «Спільні заходи з попередження природних катастроф у транскордонному басейні р. Уж» (FloodUZH) у рамках Програми транскордонного співробітництва Європейського Інструменту Сусідства Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2014-2020. Партнери проєкту – Ужгородське міськрайонне управління водного господарства. Словацьке водогосподарське управління, державне підприємство, Ужгородська міська рада, ГО «Екосфера».
Начальник БУВР Тиси Олег Кисіль наголосив, що наразі розробляється техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) проєкту «Будівництво регулювальної споруди на р.Уж, у м.Ужгород (район Боздоського парку)», далі – процедура оцінки впливу на довкілля, розробка проєктно-кошторисної документації і лише тоді виконання робіт. Оскільки об’єкт технічно складний, уже зроблено значний обсяг досліджень, аерофотозйомка, гідрологічні розрахунки як може поводити себе Уж, комп’ютерне математичне моделювання, в угорській лабораторії проводилося фізичне моделювання проходження паводка в межах міста з визначенням глибин та інших параметрів.
Технічний експерт проєкту БУВР Тиси, багаторічний керівник цієї структури Володимир Чіпак провів презентацію, що передбачається під час кожної з трьох черг реалізації проєкту. Розповів, що планується встановити рухому, мобільну конструкцію впоперек русла, яка підніматиметься в період маловоддя і дозволить підвищити рівень води в річці, опускатиметься на дно під час високого рівня води.
Також будуть реконструйовані всі набережні міста, зроблено берегоукріплення, заводнюватиметься старе русло Ужа в Боздоському парку. Водообмін у разі підняття мобільної дамби буде постійним – і в руслі Ужа, і в зоні парку, тобто вода буде проточною і не застоюватиметься.
Для захисту міста від повені на набережних передбачені алюмінієві конструкції, які встановлюватимуть лише під час підготовки до пропуску високого рівня води – моніторинг, який проводиться постійно, дає змогу розпочати це щонайменше за 8 годин.
Володимир Чіпак також нагадав, що в басейні Ужа проходить продуктопровід і в проєкті врахували, щоб у разі аварії чи потрапляння нафтопродуктів у річку була змога затримати маслянисту плівку на поверхні і очистити течію через донний водовипуск.
За його словами, напрацювання щодо вирішення проблем річки в Ужгороді вели ще з 80-х років минулого століття, докладно вивчили досвід європейських країн, а зараз це стає ще особливо актуальним через глобальні зміни клімату.
Головний інженер ПрАТ «Укрводпроект» Олександр Романишин розповів, що з гідроспорудою, яка планується поблизу моста у Боздоському парку, буде змога підняти рівень води приблизно від пішохідного мосту або від філармонії. Підрядник також відповідав на запитання від Асоціації спортивних рибалок Закарпаття.
Заступник Ужгородського міського голови Василь Пинзеник наголосив, що наразі всі розробки проводяться лише за кошти грантового проєкту Європейського Союзу і що його реалізація може стати в Ужгороді одним із ключових інфраструктурних проєктів часів незалежної України. Боздоський парк має величезний рекреаційний потенціал і його заводнення дасть змогу впорядкувати територію і перетворити її на туристичний магніт.
Головний архітектор Ужгорода Олег Боршовський сказав, що будівництво гідроелектростанцій містобудівною документацією – детальними планами територій – не передбачено, тому йдеться лише про гідротехнічну споруду для регулювання рівня води в Ужі. І додав, що максимальна відкритість усіх етапів проєкту дасть змогу зробити найбільш якісні напрацювання.
Виконавча директорка громадської організації «Екосфера», одного з партнерів проєкту, Катерина Станкевич-Коваль зазначила, що вони не проти рухомої дамби, водночас наразі є лише проміжні дані, тому ще не все вивчили і не можуть дати свій остаточний висновок. Закликала до дискусій без емоцій і частіше вести діалог.
Представники БУВР Тиси наголосили, що поки проводилися масштабні дослідження, а вже незабаром максимум інформації буде оприлюднено для широкого загалу – задля громадського обговорення.
Ужгородська міська рада
До теми
- Перспективна євроколія: детально про нову вузькоколійку, особливості та куди її потягнуть з Ужгорода
- «У перші дні війни ворог мав величезну перевагу, в багато десятків разів…» Історія бійця 128 бригади Кирила
- “Я без своїх дівчат життя не уявляю”: як сім’ї на Закарпатті стають усиновлювачами під час війни
- Грант у 500 000 грн для дружини ветерана: історія успіху підприємиці з Ужгорода
- «Мені 53 роки, я колишній начальник карного розшуку, капітан міліції. У обох моїх очах штучні кришталики, але я пішов у бойову бригаду…» Історія бійця 128-ї бригади
- Рентген для меча: що показали дослідження старовинного експонату в ужгородському замку?
- 10 книжкових подарунків із Закарпаття: чому на них варто зупинити свій вибір
- "Я відкопав цього військовослужбовця і ми продовжили далі бій": історія прикордонника Андрія Яворини
- «Я повернувся в Україну не для того, щоб сидіти в тилу, тому не роздумував». Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у серпні 1925-го?
- "Я щодня чекаю сина додому": спогади матері мукачівського Захисника
- Як варять бограч у закарпатській 128-ій бригаді
- “Спостерігаємо значне збільшення заяв від вступників” – ректор УжНУ Володимир Смоланка про проміжні результати вступної кампанії 2025
- “Пам’ятайте, що за кожним ветераном чи ветеранкою стоїть унікальний і складний досвід ”, - психологиня Людмила Балецька
- «По нас і «Гради» працювали, і ствольна артилерія, і танки, і вертушки…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- В Ужгороді внесли зміни у маршрути автобусів №38 та №24
- Віктор Суліма (Грузин): «Мрію відкрити невеличкий туристичний комплекс десь у мальовничому селі»
- Міжнародний кінофестиваль імені Макса Сіра вперше пройде в Ужгороді
- «Відвертість» Михайла Дороговича: відомий фотограф презентував перше видання своїх робіт
- "Найлегше – це керувати дроном, а найважче – розібратися в цих всіх лініях, радіохвилях": історія 19-річної пілотки БПЛА
До цієї новини немає коментарів