В обласній бібліотеці презентують книгу Олени Гураль про видатного танцівника балету ХХ століття «З любов’ю, Серж Лифар!»

Олену Гураль просто зачарувала історія життя легендарного українського балетного танцівника, хореографа, який був засновником Академії танцю при «Гранд-Опера», ректором Інституту хореографії та Університету танцю Парижа, а також почесним президентом Всесвітньої ради танцю ЮНЕСКО. Сучасники називали його «богом танцю», «добрим генієм балету XX століття». За словами авторки, попри свою світову славу у біографії видатного українця є чимало білих плям, які заінтригували письменницю і надихнули розпочати дослідження.„ На написання цієї книжки надихнула мене моя дочка. Все почалося з того, що вона у 12 років сказала, що хоче танцювати. Ми були здивовані, спочатку вирішили записати її у якусь танцювальну групу. А нам вона сказала, що хоче балетом займатися. Це при тому, що дитина не займалась хореографією. Ми знайшли у Києві муніципальна академія танцю імені Сержа Лифаря (Коледж хореографічного мистецтва «Київська муніципальна академія танцю імені Сержа Лифаря», – ред.). Дитина була у 6-му класі, ми її туди возили кожного дня, треба було чекати поки закінчиться заняття, репетиція. І я за це час роздивлявся навкруги у приміщенні будівлі, де розташована ця муніципальна академія танцю. Там дуже гарне оформлення. Мене здивувала людина, яку я побачила на всіх світлинах. Тоді я подумала, що я щось про нього чула, але дуже мало. І вирішила більш детально про поцікавитись по цю постать, про Сержа Лифаря”, – ділиться спогадами письменниця.
Захід відбудеться з дотриманням карантинних умов. Вхід вільний.
Євгенія Напуда
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- 20 людей, які змінюють Закарпаття
- Закарпатець на позивний «Трамп»: «Віддати Донбас? А як дивитися в очі дітям тих, хто там загинув?»
- Педагоги, якими пишається Закарпаття: шлях сертифікації та нові можливості
- Ужгород. Війна за 1000 кілометрів від фронту
- Розумом у Берліні, а серцем в Україні. Як вчителька з Ужгорода опанувала німецьку та вчить дітей у Берліні
- Інновації ужгородських науковців: як мікробіом допомагає діагностувати та попереджати посттравматичні розлади
- Поліцейський, що малює ікони: під час АТО долучився до лав Нацполіції, а в розпал війни відкрив виставку в закарпатському замку Сент-Міклош
- “Вірний завжди”: пам’яті морпіха Владислава Мельника з Луганщини, який знайшов місце останнього спокою на Закарпатті
- У Коритнянах створили осередок Пласту
- В Україні вшановують пам’ять жертв Голодоморів
- Тор та його людина. Історія кінолога Іллі та його чотирилапого «побратима»
- Дрон не лише зброя, а й засіб порятунку: історія бійця Національної гвардії України Романа
- Як у Мукачеві працює перший на Закарпатті крематорій для тварин
- Втрачений Ужгород: палац Штернберґера
- Стрільбище «Вояк»: навіщо цивільним навички стрільби
- На Закарпатті розробляють нову регіональну молодіжну програму
- “Наш дім там, де добре дітям”. Як Закарпаття стало прихистком для родин, що прийняли дітей
- 101 день на позиції – ужгородець Валерій «Шум» більше трьох місяців утримував позиції в зоні відповідальності підрозділу в Донецькій області
- «Спостерігати за ворогом із дрона – це одне, а зустріти віч-на-віч, коли бачиш його зіниці, – зовсім інше…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Робочі будні пліч-о-пліч: як дівчата та хлопці у митній формі спільно працюють на кордоні з Євросоюзом

До цієї новини немає коментарів