В обласній бібліотеці презентують книгу Олени Гураль про видатного танцівника балету ХХ століття «З любов’ю, Серж Лифар!»

Олену Гураль просто зачарувала історія життя легендарного українського балетного танцівника, хореографа, який був засновником Академії танцю при «Гранд-Опера», ректором Інституту хореографії та Університету танцю Парижа, а також почесним президентом Всесвітньої ради танцю ЮНЕСКО. Сучасники називали його «богом танцю», «добрим генієм балету XX століття». За словами авторки, попри свою світову славу у біографії видатного українця є чимало білих плям, які заінтригували письменницю і надихнули розпочати дослідження.„ На написання цієї книжки надихнула мене моя дочка. Все почалося з того, що вона у 12 років сказала, що хоче танцювати. Ми були здивовані, спочатку вирішили записати її у якусь танцювальну групу. А нам вона сказала, що хоче балетом займатися. Це при тому, що дитина не займалась хореографією. Ми знайшли у Києві муніципальна академія танцю імені Сержа Лифаря (Коледж хореографічного мистецтва «Київська муніципальна академія танцю імені Сержа Лифаря», – ред.). Дитина була у 6-му класі, ми її туди возили кожного дня, треба було чекати поки закінчиться заняття, репетиція. І я за це час роздивлявся навкруги у приміщенні будівлі, де розташована ця муніципальна академія танцю. Там дуже гарне оформлення. Мене здивувала людина, яку я побачила на всіх світлинах. Тоді я подумала, що я щось про нього чула, але дуже мало. І вирішила більш детально про поцікавитись по цю постать, про Сержа Лифаря”, – ділиться спогадами письменниця.
Захід відбудеться з дотриманням карантинних умов. Вхід вільний.
Євгенія Напуда
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- «У перші дні війни ворог мав величезну перевагу, в багато десятків разів…» Історія бійця 128 бригади Кирила
- “Я без своїх дівчат життя не уявляю”: як сім’ї на Закарпатті стають усиновлювачами під час війни
- Грант у 500 000 грн для дружини ветерана: історія успіху підприємиці з Ужгорода
- «Мені 53 роки, я колишній начальник карного розшуку, капітан міліції. У обох моїх очах штучні кришталики, але я пішов у бойову бригаду…» Історія бійця 128-ї бригади
- Рентген для меча: що показали дослідження старовинного експонату в ужгородському замку?
- 10 книжкових подарунків із Закарпаття: чому на них варто зупинити свій вибір
- "Я відкопав цього військовослужбовця і ми продовжили далі бій": історія прикордонника Андрія Яворини
- «Я повернувся в Україну не для того, щоб сидіти в тилу, тому не роздумував». Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- "Я щодня чекаю сина додому": спогади матері мукачівського Захисника
- Як варять бограч у закарпатській 128-ій бригаді
- “Спостерігаємо значне збільшення заяв від вступників” – ректор УжНУ Володимир Смоланка про проміжні результати вступної кампанії 2025
- “Пам’ятайте, що за кожним ветераном чи ветеранкою стоїть унікальний і складний досвід ”, - психологиня Людмила Балецька
- «По нас і «Гради» працювали, і ствольна артилерія, і танки, і вертушки…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Віктор Суліма (Грузин): «Мрію відкрити невеличкий туристичний комплекс десь у мальовничому селі»
- «Відвертість» Михайла Дороговича: відомий фотограф презентував перше видання своїх робіт
- "Найлегше – це керувати дроном, а найважче – розібратися в цих всіх лініях, радіохвилях": історія 19-річної пілотки БПЛА
- Десантник «Шакал» із Вовкового
- Сонячний годинник Ужгорода і його особливий час
- «Більше пів року я прожив у російській окупації, у мене майже вся сім’я в ЗСУ, тому навіть не думаю, щоб «косити» чи піти в СЗЧ…» Історія бійця 128 бригади Вадима
- «Я бачила, як потрібна була кров»: історія донорства Діани Товстун після пекла Маріуполя
До цієї новини немає коментарів