В Ужгороді відбулася зустріч із делегацією Корвалліса
Нагадаємо, TOUCH – це спонсорська програма для українських дітей. У 1999 році Сабра Кіллен та Еліс Ремптон, дружина Марка Ремптона, відвідали Ужгород, щоб допомогти розподілити вантаж гуманітарної допомоги. Ця доставка була одним із багатьох проєктів між Ужгородом та Корваллісом із моменту започаткування побратимських відносин між містами на початку 1990-их років. Кіллен і Ремптон відвідали дитячі будинки, а після повернення додому розробили концепцію програми спонсорства.
Міський голова Богдан Андріїв подякував гостям за візит, багаторічну співпрацю. Відзначив, що багато ужгородців особисто добре знають американських друзів, адже ті багато років допомагають ужгородським медико-соціальному реабілітаційному центру «Дорога життя», родинному будинку «Нова сім’я», дитячим будинкам на Ужгородщині.
Марк Ремптон, лікар сімейної медицини, почесний громадянин Ужгорода, передав вітання від своєї дружини Еліс Ремптон, зазначив, що американські благодійники налаштовані і надалі надавати свою підтримку. Під час цього візиту американці планують ще, зокрема, ознайомчу зустріч із ужгородськими студентами-медиками, керівництвом центру «Дорога життя».
Ужгородська міська рада
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
-->
До теми
- «Війна – це важка й страшна робота, але тут кожен проявляє свою сутність, бачить, ким він є насправді…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- Відомий закарпатець, народний артист України Іван Попович сьогодні відзначає 75-ліття
- «На бойових позиціях головне – не панікувати. Чим холоднокровніше поводишся, тим більше шансів уціліти…»
- Після перемоги мріє поїхати в Японію: історія переселенки з Краматорська, яка плете маскувальні сітки в Ужгороді
- «Після контузії мене хотіли госпіталізувати на тиждень, але я відпросився: «У мене поважна причина – одруження!»
- Галина Кенез: «Всі ми хочемо жити у вільній незалежній Україні. А для того, щоби в ній жити, за неї треба боротися»
- Нацгвардійці на Закарпатті відпрацювали пошук і затримку диверсантів
- «На бойовій позиції під постійними обстрілами ми думали про одне – як виконати завдання і вціліти…»
- "Я не була на могилах рідних жодного разу". Історія бойової медикині 128-ї бригади, у якої Росія вбила всю сім'ю
- «Я пішов у ЗСУ, щоб мої діти не бачили, що таке війна…»
- «Страх є страх. Й зрозуміло – йде війна. Але ж якщо всі боятися будуть, то що?»
- «Якби я не хотів жити в цій країні, не пішов би воювати за неї…». Історії з фронту від захисників зі 128-ї бригади
- «Впродовж однієї години ми знищили зі «Стугни» ворожий танк і БМП-3»: історії з фронту від 128-ї бригади
- «Найближче з ворогом я стикався на витягнуту руку…» Історія Валерія, бійця 128-ї бригади
- "Ми обов’язково переможемо – у нас є дух свободи". Історія су-шефа, який став штурмовиком, а зараз служить у ТЦК на Закарпатті
- «Звичайно, тут важко – і психологічно, і фізично. Але я розумію, що треба виконувати свою роботу…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія "Челентано"
- Молодший сержант Юлій «Історик» захищав Україну у 2014-2015 роках, без вагань став на захист і в лютому 2022-го
- 21-річний воїн 128-ї бригади Роман з Ужгорода: "Коли після війни повернуся в цивільне суспільство, хочу про все забути. Хоча не забуду…"
- Олександр «Юрист»: «У мене хороших друзів більше нема… Фото є, а друзів нема». Історія військового з ТЦК
- «Я воюю за своїх рідних…». Історія Йордани - військової 128-ї бригади
До цієї новини немає коментарів