Давнє Закарпаття в об’єктивах іноземних фотографів: Пал Берко (ФОТО)
Сьогодні історія про угорського фотографа Берко Пала, і його перебування на Закарпатті.
Берко Пал у 1941 році. Фото Fortepan / Berkó Pál
Народився майбутній фотограф 1912-го року у Будапешті. Його батько, який утримував сім’ю, заробляючи мандрівним кравецтвом, невдовзі опиняється на війні, а після повернення з італійського фронту Першої світової війни, втрачає дружину та маленьку дочку, які померли внаслідок епідемії іспанського грипу. Їх залишилося двоє.
Після початкової школи Берко вчиться на тесляра в технічному училищі, де здобуває вміння і освіту з відзнакою. Однак післявоєнна криза не стимулює замовляти нові смокінги у його батька чи нові меблі у роботодавця Пала. Починаються часи безнадійного пошуку роботи, з пробуванням удачі спочатку у Відні та Мюнхені, а потім у Парижі – з невеликим успіхом. Після повернення додому, працевлаштовується на фабрику Ґанца, а в 1935 році вступає на один рік добровільної військової служби, де склав іспити на підготовку військових офіцерів з відмінними результатами.
Угорська армія на Закарпатті, 1939 рік. Фото Fortepan / Berkó Pál
Угорські військові і закарпатське весілля, 1939 рік. Фото Fortepan / Berkó Pál
Із фотографією доля зводить його у 1937 році. Спочатку як співробітника торгівлі фототоварами HaFa (Хатчек і Фаркас) – наглядачем складу, потім продавцем, а згодом він вже виготовляє кінокатушки на замовлення та працює над збільшенням зображень. Період, який Берко провів у HaFa, був важливим для нього, адже тут він починає цікавитися фотографією, й купує у компанії свою першу серйозну камеру «Leica». На думку деяких дослідників його творчості, саме тут він зміг вивчити бачення та композицію образів, переглядаючи журнали, що були в магазині, французькі, німецькі та американські фотоальбоми, а також у кращих художників угорського аванґарду.
Весілля на Закарпатті, 1939 рік. Фото Fortepan / Berkó Pál
Весілля на Закарпатті, 1939 рік. Фото Fortepan / Berkó Pál
У 1938 році він знову потрапляє до армії, й пройшовши раніше підготовку, отримує офіцерське звання. Влітку 1939 року, після окупації Угорщиною Карпатської України, й напередодні Другої світової війни, він опиняється на Закарпатті у складі угорської армії, яка воювала у цій війні на боці гітлерівської Німеччини. Берку Палу вдається не тільки поєднувати військові обов’язки й завдання, а й віддаватися улюбленій справі – фотографуванню. Перебуваючи на Закарпатті, він робить світлини місцевого населення, гірські краєвиди, військових й грізну техніку на тлі чарівної природи. Його фотографії весілля, яке проходить вулицями закарпатського села й військових, які вливаються в натовп людей в народному одязі, є показово екзистенційними. В час, коли на світ насувається чи не найкровопролитніша війна, закарпатці працюють на городі, моляться, припадаючи на коліна біля церкви й розп’ять, веселяться на весіллі, одягнувшись у святковий одяг, і дотримуються традицій предків.
Закарпаття, 1939 рік. Фото Fortepan / Berkó Pál
Закарпаття, 1939 рік. Фото Fortepan / Berkó Pál
Із рухом війська фотограф робить світлини у Хусті, фіксуючи центр міста, римо-католицьку церкву святої Анни, модерні споруди й старовинний замок. На Рахівщині, у селі Водиця, фотографує місцевих біля церкви, і ці фотографії є дуже цінними для нас, адже дерев’яна церквиця Вознесіння Господнього, збудована в 1803 році, не збереглася до наших днів. Також на світлинах Берка Пала – Ясіня та Кваси.
Церква Вознесіння Господнього у селі Водиця, Закарпаття, 1939 рік. Фото Fortepan / Berkó Pál
Місцеві біля церкви Вознесіння Господнього у селі Водиця, Закарпаття, 1939 рік. Фото Fortepan / Berkó Pál
В архіві фотографа – світлини, які зображують шлях його військового підрозділу, і все, що з ним стається, дорогою на схід, через майже всю Україну. У листопаді 1941 року Берко був демобілізований через поранення легень на полі бою. Він повертається додому до Будапешта, й розпочинає лікування не лише від поранення, а й від запущеного туберкульозу. Опісля війни життя фотографа, який залишив нам унікальні світлини, теж складеться цікаво: позбавлення звання офіцера запасу, переховування євреїв та біженців, втеча від солдат, суди, в’язниця, і знову воля. Але це вже інша історія, фотозгадок про яку нам не відомо.
Михайло Маркович, спеціально для Uzhgorod.net.ua
Джерело фото: Fortepan / Berkó Pál
Закарпаття, 1939 рік. Фото Fortepan / Berkó Pál
Закарпаття, 1939 рік. Фото Fortepan / Berkó Pál
Закарпаття, 1939 рік. Фото Fortepan / Berkó Pál
Закарпаття, 1939 рік. Фото Fortepan / Berkó Pál
Закарпаття, 1939 рік. Фото Fortepan / Berkó Pál
Закарпаття, 1939 рік. Фото Fortepan / Berkó Pál
Закарпаття, 1939 рік. Фото Fortepan / Berkó Pál
Закарпаття, 1939 рік. Фото Fortepan / Berkó Pál
Закарпаття, 1939 рік. Фото Fortepan / Berkó Pál
Закарпаття, 1939 рік. Фото Fortepan / Berkó Pál
Закарпаття, 1939 рік. Фото Fortepan / Berkó Pál
Закарпаття, 1939 рік. Фото Fortepan / Berkó Pál
Закарпаття, 1939 рік. Фото Fortepan / Berkó Pál
Закарпаття, 1939 рік. Фото Fortepan / Berkó Pál
Закарпаття, 1939 рік. Фото Fortepan / Berkó Pál
Закарпаття, 1939 рік. Фото Fortepan / Berkó Pál
Закарпаття, 1939 рік. Фото Fortepan / Berkó Pál
Закарпаття, 1939 рік. Фото Fortepan / Berkó Pál
Закарпаття, 1939 рік. Фото Fortepan / Berkó Pál
Закарпаття, 1939 рік. Фото Fortepan / Berkó Pál
Хуст, 1939 рік. Фото Fortepan / Berkó Pál
Хуст, 1939 рік. Фото Fortepan / Berkó Pál
Хуст, 1939 рік. Фото Fortepan / Berkó Pál
Хуст, 1939 рік. Фото Fortepan / Berkó Pál
Закарпаття, 1939 рік. Фото Fortepan / Berkó Pál
Закарпаття, 1939 рік. Фото Fortepan / Berkó Pál
Закарпаття, 1939 рік. Фото Fortepan / Berkó Pál
Закарпаття, 1939 рік. Фото Fortepan / Berkó Pál
Закарпаття, 1939 рік. Фото Fortepan / Berkó Pál
Закарпаття, 1939 рік. Фото Fortepan / Berkó Pál
Читайте та дивіться також:
"Сучасна" «Підкарпатська Русь» в об’єктиві чеської фотографки Дани Киндрової
Підкарпатська Русь, або Закарпаття в об’єктиві чеських дослідників: Богуміл Ваврушек
Підкарпатська Русь, або Закарпаття в об’єктиві чеських дослідників: Амалі Кожмінова
Підкарпатська Русь, або Закарпаття в об’єктиві чеських дослідників: Рудольф Гулка
Підкарпатська Русь, або Закарпаття в об’єктиві чеських дослідників: Флоріан Заплетал
Михайло Маркович: Закриваючи гештальти з історії Закарпаття, або До побачення, 2020-й! (ФОТО)
-->
До теми
- «Війна – це важка й страшна робота, але тут кожен проявляє свою сутність, бачить, ким він є насправді…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- Відомий закарпатець, народний артист України Іван Попович сьогодні відзначає 75-ліття
- «На бойових позиціях головне – не панікувати. Чим холоднокровніше поводишся, тим більше шансів уціліти…»
- Після перемоги мріє поїхати в Японію: історія переселенки з Краматорська, яка плете маскувальні сітки в Ужгороді
- «Після контузії мене хотіли госпіталізувати на тиждень, але я відпросився: «У мене поважна причина – одруження!»
- Галина Кенез: «Всі ми хочемо жити у вільній незалежній Україні. А для того, щоби в ній жити, за неї треба боротися»
- Нацгвардійці на Закарпатті відпрацювали пошук і затримку диверсантів
- «На бойовій позиції під постійними обстрілами ми думали про одне – як виконати завдання і вціліти…»
- "Я не була на могилах рідних жодного разу". Історія бойової медикині 128-ї бригади, у якої Росія вбила всю сім'ю
- «Я пішов у ЗСУ, щоб мої діти не бачили, що таке війна…»
- «Страх є страх. Й зрозуміло – йде війна. Але ж якщо всі боятися будуть, то що?»
- «Якби я не хотів жити в цій країні, не пішов би воювати за неї…». Історії з фронту від захисників зі 128-ї бригади
- «Впродовж однієї години ми знищили зі «Стугни» ворожий танк і БМП-3»: історії з фронту від 128-ї бригади
- «Найближче з ворогом я стикався на витягнуту руку…» Історія Валерія, бійця 128-ї бригади
- "Ми обов’язково переможемо – у нас є дух свободи". Історія су-шефа, який став штурмовиком, а зараз служить у ТЦК на Закарпатті
- «За 10 років у Нацгвардії змінилося майже все: форма, мислення, підготовка» - полковник НГУ про становлення і розвиток Національної гвардії України
- «Звичайно, тут важко – і психологічно, і фізично. Але я розумію, що треба виконувати свою роботу…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія "Челентано"
- Молодший сержант Юлій «Історик» захищав Україну у 2014-2015 роках, без вагань став на захист і в лютому 2022-го
- 21-річний воїн 128-ї бригади Роман з Ужгорода: "Коли після війни повернуся в цивільне суспільство, хочу про все забути. Хоча не забуду…"
- Олександр «Юрист»: «У мене хороших друзів більше нема… Фото є, а друзів нема». Історія військового з ТЦК
До цієї новини немає коментарів