Історія успіху: Як родина з Німеччини переїхала на Закарпаття та виготовляє дерев'яні іграшки

Райнгард та Юлія Блох мають слов'янське коріння, але ще у 70-ті роки їхні батьки переїхали жити до Німеччини. Там пройшло їхнє дитинство та все свідоме життя. А кілька років тому пара вирішила змінити місце проживання. Розглядали різні варіанти, окрім України. Та коли приїхали до Трускавця разом з батьками оздоровитися, думка про нашу країну змінилася. Почали частіше приїжджати сюди на канікули і згодом зрозуміли - саме тут хочуть оселитися. Разом з двома дітьми Райнгард (якого у нас називають Роман) та Юлія переїхали в Ужгород. Та обзавелись хазяйством.
— У нас є кури, гуси, собаки, котики та навіть 2 вівці. Зараз чекаємо поповнення. Ми дуже хотіли завести якесь господарство і залюбки доглядаємо за тваринами.
А півроку тому родина вирішила почати створювати дерев'яні іграшки.

— Ми йшли в гості до друзів де є діти. Потрібно було купити якусь іграшку в подарунок. Все, що зараз є в магазинах не надто якісне, дерев'яні іграшки виготовлені в Китаї. Нашого майже нічого немає. Тут і з'явилась ідея створити щось. Надихнула нас улюблена іграшка сина. Це молоточок, яким потрібно забивати дерев'яні циліндри прикладаючи різну силу. Ми створили свій, покращений варіант такої іграшки. І далі пішло, поїхало.
Зараз у компанії "Wald brief", що перекладається, як лист з лісу, є кілька серій незвичайних іграшок. Пірамідка, кожне кільце якої створене з іншої породи дерева, загадкові дуги з яких можна складати різні фігурки, пазли, балансуючі бруски, набори з будиночками та дерев'яне лего. А ще дерева. Їх представлено 12 штук різних форм. Пара каже, що дерева це невід'ємна частина нашого життя, тому діти повинні звикати до того, що коли будуєш навіть іграшкове містечко, там обов'язково мають бути дерева. Тоді, коли вони виростуть, ця думка залишиться в них і транслюватиметься вже у дорослому житті.

До речі, до дерев у родини особливе ставлення. Для своїх іграшок вони закуповують тільки ліцензійну деревину, а замість кожного дерева, яке використали, висаджують 3 нові.
Філософія присутня в кожній іграшці, тому до них немає інструкції. Наприклад, кожен дерев'яний кубик чи кільце можна порівнювати з людиною. І пояснити дитині, що є люди м'які за характером як м'які породи дерева, а є тверді духом, та ні ті, ні ті не погані, а просто різні.
Всі іграшки екологічно чисті, їх не фарбують, натомість покривають лляною олією. Також не застосовують металевих деталей.
В майбутньому пара планує продавати іграшки в магазинах. В перспективі плани про вихід на міжнародний ринок.
Mukachevo. net
До теми
- «Із нашої родини воює шестеро чоловіків…» Історія бійця 128 бригади Руслана
- “Старіння” майстрів та унікальні техніки: як на Закарпатті рятують від забуття традиційні дерев’яні ремесла
- Звільнився з армії – і через місяць повернувся знов: історія військового зі 101 бригади ТрО Закарпаття
- "Я не вважаю це героїчним вчинком": ужгородка Крістіна Петрулич розповіла про нагороду "Герой-рятувальник року"
- Прикордонник «РЕМ». Василь Сідун із Дубрівки посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню
- Ветеран із Ужгорода Віктор Суліма: від фронту до крафтового виробництва
- "Я зрозумів, що таке бойові виїзди після того, як нас обстріляв російський танк". Історія бійця 128 бригади Андрія
- «Кожна вагітність для нас — диво»: Ганна Палагусинець про програму лікування непліддя
- “Чудова десятка” закарпатської літератури, або що варто прочитати про наш край?
- Закарпатська академія мистецтв – осередок, де формують агентів культурних змін
- "Коли ти отримав зір повторно, ти дивишся на цей замилений світ інакше": інтерв'ю з ветераном війни Михайлом Філоненком
- Був художником – став військовим. Олег з Ужгорода навіть у війську продовжує творити
- «Та котра би жона пішла в полонину?» Про що говорять біля домашньої ватри вівчарі Хустщини, які зійшли після літування
- «Моїм рідним було б ганьба, якби я став ухилянтом…» Історія бійця 128 бригади Віталія
- Правова підтримка ветеранів: які питання найбільше турбують захисників після війни
- Змінити символи війни на обереги: ужгородський скульптор створює прикраси з гільз
- Вийшло третє доповнене видання "Ужгород відомий та невідомий"
- 94 дні, чотири пари взуття і майже 400 тисяч гривень: історія благодійного походу Артема Єрохіна
- "Усе накопичується – втома, загиблі товариші... Але про СЗЧ навіть не думаю". Історія бійця, який відвойовував Херсонщину
- 10 фактів про Закарпатський народний хор, які ви могли не знати

До цієї новини немає коментарів