У закарпатському селі реставрують старовинну синагогу з унікальним розписом

У древній сакральній споруді за часів СРСР діяв млин, а за новітніх часів вона стояла пусткою. У липні ж минулого року в ній провели молебень представники учасники наукової конференції, присвяченої вивченню Голокосту. Після цієї події до громади звернулися представники єврейської громади, предки яких у довоєнний час проживали у Вільхівцях. Попросили зберегти синагогу, яка була в аварійному стані, та, відреставрувавши, влаштувати в ній музей. Прохання було почуте й підтримане. До справи долучилася Вільховецька об’єднана територіальна громада і благодійна організація «Джерела Спадщини» зі США.
«Синагога хоч і була в аварійному стані, але її стіни добре збереглися, як і унікальний старовинний розпис. Ми впевнені, що скоро про місцеву синагогу дізнаються і в Україні, і далеко за її межами», — зазначила членкиня ради правління благодійної організації «Джерела Спадщини», співзасновниця соціально зорієнтованої компанії «Тимофій» (США) Марія Хорун. На рахунку цієї благодійної організації є чимало збережених старовинних релігійних споруд, як і кладовищ та поселень.
Завдяки добре збереженим фрагментам розпису — зображенням із гілками оливкового дерева, зіркою Давида синагога може бути прикладом таких релігійних споруд, що залишилися з минулих часів. Від жовтня цього року тривають активні будівельні роботи з відновлення синагоги. На кінець листопада на будівлі вже перекрили дах площею 295 квадратних метрів. Реставруючи колишню синагогу, будівельники намагаються максимально зберегти її стиль, відображений у ньому дух історії.
Василь Бедзір, Урядовий кур'єр
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- 101 день на позиції – ужгородець Валерій «Шум» більше трьох місяців утримував позиції в зоні відповідальності підрозділу в Донецькій області
- «Спостерігати за ворогом із дрона – це одне, а зустріти віч-на-віч, коли бачиш його зіниці, – зовсім інше…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Робочі будні пліч-о-пліч: як дівчата та хлопці у митній формі спільно працюють на кордоні з Євросоюзом
- Зеленський завойовує симпатії виборців Трампа - The Wall Street Journal.
- Снайпер "Ярий". Молодший сержант Іван Яров переніс понад 30 операцій, але й далі влучно стріляє
- Чому військові люблять котиків? Олександр Шершун “Мер”
- «Із нашої родини воює шестеро чоловіків…» Історія бійця 128 бригади Руслана
- “Старіння” майстрів та унікальні техніки: як на Закарпатті рятують від забуття традиційні дерев’яні ремесла
- Звільнився з армії – і через місяць повернувся знов: історія військового зі 101 бригади ТрО Закарпаття
- "Я не вважаю це героїчним вчинком": ужгородка Крістіна Петрулич розповіла про нагороду "Герой-рятувальник року"
- Прикордонник «РЕМ». Василь Сідун із Дубрівки посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню
- Ветеран із Ужгорода Віктор Суліма: від фронту до крафтового виробництва
- "Я зрозумів, що таке бойові виїзди після того, як нас обстріляв російський танк". Історія бійця 128 бригади Андрія
- «Кожна вагітність для нас — диво»: Ганна Палагусинець про програму лікування непліддя
- “Чудова десятка” закарпатської літератури, або що варто прочитати про наш край?
- Закарпатська академія мистецтв – осередок, де формують агентів культурних змін
- "Коли ти отримав зір повторно, ти дивишся на цей замилений світ інакше": інтерв'ю з ветераном війни Михайлом Філоненком
- Був художником – став військовим. Олег з Ужгорода навіть у війську продовжує творити
- «Та котра би жона пішла в полонину?» Про що говорять біля домашньої ватри вівчарі Хустщини, які зійшли після літування
- «Моїм рідним було б ганьба, якби я став ухилянтом…» Історія бійця 128 бригади Віталія

До цієї новини немає коментарів