Україна та Білорусь – країни, які «політично кровоточать» вже десятки років. Чи можемо ототожнювати ці дві країни?

Давайте згадаємо українську Революцію гідності. У 2013 році ціла країна чекала на підписання договору про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. На той час президент України Віктор Янукович та загалом влада вирішили, що український народ ще трішки почекає. Як результат, договір не був підписаний.
Молодь не хотіла мовчати, тому 21 листопада на головній площі країни зібралися студенти, які вимагали, аби пан президент переглянув своє рішення. Натомість, озброєні беркутівці розігнали мирний протест не мирним шляхом. Це була остання крапля. Вранці на площі почали збиратися люди, які не просто хотіли, але вимагали змін. Загалом до протестів приєдналося 4 мільйони людей.
У своїй новій книзі «Українська ніч» американська філологиня описала, як насправді революція змінила життя багатьох патріотів. Люди ризикували своїм життям, щоб зрушити країну з місця та хоча б трішки змінити її устрій.
Пропоную повернутися в сьогодення. Десятки тисяч білорусів протестують вже кілька місяців після зманіпульованих виборів президента. У 2006 році вже була спроба пояснити Олександрові Лукашенкові, що пора відступити. На жаль, так звана «Джинсова революція» як швидко почалася, так швидко і закінчилася.
У 2020 році білоруси виявилися готові до більш радикальних дій. Знову Лукашенко? Ні, досить було! Поліція затримала 200 демонстрантів, лише за два дні. Опозиційна лідерка Світлана Тихановська бореться за свою країну та народ. Вона надихає та направляє людей в актуальній ситуації. Білоруський народ буде продовжувати страйкувати, поки «президент» не оголосить ремісію та не визволить політв’язнів.
Розвиток ситуації залежить від самих білорусів. Ціль буде досягнута в тому випадку, якщо до протестів приєднаються всі соціальні верстви, а що найважливіше – працівники фабрик.
Думки експертів розділилися. Перші переконані, що Росія легко заволодіє Білорусією, інші ж сподіваються на важкий, поступовий процес демократизації, подібний до українського. На жаль, український Майдан закінчився десятками, навіть сотнями смертей. Відповідальний за це Янукович досі переховується в Російській Федерації. Сподіваємося, що Білорусь не повторить українську долю.
Юлія ДІДИК
До теми
- Перспективна євроколія: детально про нову вузькоколійку, особливості та куди її потягнуть з Ужгорода
- «У перші дні війни ворог мав величезну перевагу, в багато десятків разів…» Історія бійця 128 бригади Кирила
- “Я без своїх дівчат життя не уявляю”: як сім’ї на Закарпатті стають усиновлювачами під час війни
- Грант у 500 000 грн для дружини ветерана: історія успіху підприємиці з Ужгорода
- «Мені 53 роки, я колишній начальник карного розшуку, капітан міліції. У обох моїх очах штучні кришталики, але я пішов у бойову бригаду…» Історія бійця 128-ї бригади
- Рентген для меча: що показали дослідження старовинного експонату в ужгородському замку?
- 10 книжкових подарунків із Закарпаття: чому на них варто зупинити свій вибір
- "Я відкопав цього військовослужбовця і ми продовжили далі бій": історія прикордонника Андрія Яворини
- «Я повернувся в Україну не для того, щоб сидіти в тилу, тому не роздумував». Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у серпні 1925-го?
- "Я щодня чекаю сина додому": спогади матері мукачівського Захисника
- Як варять бограч у закарпатській 128-ій бригаді
- “Спостерігаємо значне збільшення заяв від вступників” – ректор УжНУ Володимир Смоланка про проміжні результати вступної кампанії 2025
- “Пам’ятайте, що за кожним ветераном чи ветеранкою стоїть унікальний і складний досвід ”, - психологиня Людмила Балецька
- «По нас і «Гради» працювали, і ствольна артилерія, і танки, і вертушки…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- В Ужгороді внесли зміни у маршрути автобусів №38 та №24
- Віктор Суліма (Грузин): «Мрію відкрити невеличкий туристичний комплекс десь у мальовничому селі»
- Міжнародний кінофестиваль імені Макса Сіра вперше пройде в Ужгороді
- «Відвертість» Михайла Дороговича: відомий фотограф презентував перше видання своїх робіт
- "Найлегше – це керувати дроном, а найважче – розібратися в цих всіх лініях, радіохвилях": історія 19-річної пілотки БПЛА
До цієї новини немає коментарів