За добу з початку реєстрації жодна партія не зареєструвалася на вибори на Закарпатті
Про це сьогодні повідомив громадський омбудсмен із захисту виборчих прав громадянської мережі «ОПОРА» на Закарпатті Ярослав Гулан. За його словами, партії, які планують брати участь у місцевих виборах насамперед у кінці серпня мали повідомити соціально-виборчу комісію про свій намір. Перелік партій, які заявили про свою участь у місцевих виборах, опублікований на сайті центральної виборчої комісії.
"Політичні партії мають певний проміжок часу, за який вони мають встигнути зареєструватися, — сказав політолог Іван Стряпко. — Сьогодні в нас 16 вересня. Це означає, що реєстрація почалася лише вчора. У законі не обумовлено, коли політичні партії хочуть чи мусять зареєструватися. Відповідно протягом цього проміжку часу вони можуть зареєструватися".
Як пояснив Іван Стряпко, політичні партії придивляються до того, кого в кінцевий список зареєструють конкуренти:
"Таким чином, намагаються віднести чи відвести негатив, який може бути пов'язаний з кандидатами, які включені в їхньому списку. Тому не поспішають цього робити".
За словами політолога, до кінцевого терміну зареєструються всі.
До теми
- "Дивлюсь на них і розумію, що все зробив правильно". Історія закарпатця, який став опікуном для трьох дітей
- «Я виріс тут, знаю всі місця з дитинства, тут живуть мої рідні – це моя земля. Тому мені є за що воювати…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у травні 1925-го
- Фільм закарпатця Дмитра Грешка “Дівіа” змагатиметься за Кришталевий глобус
- Розвідник "Азіат". Загиблий Герой із Ужгорода, головний сержант Віктор Кущик нагороджений трьома орденами "За мужність"
- «Я й від ФПВ тікав на швидкості 120 кілометрів, й під скиди потрапляв, і на протитанковій міні підривався… Але далі їжджу й ніколи не панікую!» Історія бійця 128-ї бригади Анатолія
- Інклюзивна кав’ярня “Янгол” святкує першу річницю: з якими викликами зіштовхнулися в роботі
- «На позиції мені не потрібен боєць, котрий нічого не боїться, бо він перший загине. І боягуз не потрібен…» Історія бійця 128 бригади Анатолія
- Пекар, який став мінометником. Історія бійця 156-ї окремої механізованої бригади з позивним «Мадяр»
- Заради доньки: історія прикордонника Олександра Товта
- Василь Мирявчик: «Я би хотів, щоб люди були добрішими до людей із інвалідністю»
- «Я захищаю свою сім’ю, щоб жодна падла не прийшла й не сказала, що мій будинок уже його…» Історія бійця 128-ї бригади Михайла
- Закарпатська міфологія на картах таро: як художниця з Ужгорода популяризує український фольклор за кордоном
- Гідні умови праці й зарплата, як у сусідів із ЄС: підготувати й утримати фахівців
- «Хочу знову підіймати український прапор на змаганнях — як в Україні, так і за її межами». Боєць стрілецького батальйону поліціії на псевдо Слон
- "Синевирське диво" під час війни. Як правильно зробити бізнес на вівцях, а репутацію - на ефективному керівництві
- Як ветеранам повернутися до цивільного життя й роботи: досвід Семена Махліна
- Декомпресія в горах: як закарпатські гвардійці відновлюють сили після фронту
- Олександра Козоріз: "Слово, до якого підходиш навшпиньки, віддячить рясно"
- «В дитинстві я лазив на стрімкі скелі за едельвейсами, а тепер ношу едельвейс на шевроні нашої бригади…» Історія Степана, бійця 128-ї бригади
До цієї новини немає коментарів