Цьогоріч АТ "Закарпатгаз" збільшив кількість працевлаштованих кандидатів
«На початку 2020 року наше підприємство запропонувало 250 актуальних вакансій. Найбільша потреба підприємства, зважаючи на специфіку роботи, у працівниках спеціальностей, пов’язаних з експлуатацією газових мереж. Тому, станом на сьогодні, ми запрошуємо слюсарів, зварювальників, контролерів. Якщо людина дійсно хоче себе реалізувати, то ми надаємо таку можливість», — розповіла начальник управління з персоналу АТ «Закарпатгаз» Оксана Краснощок.
Роман Василиха, слюсар з ремонту автомобілів, працює у цій сфері понад 10 років. У службі автотранспорту АТ «Закарпатгаз» — 3 місяці. Вирішив влаштуватися на підприємство, коли зрозумів: автосервіс, в якому працював, не скоро відкриється через карантин. Тож, постало завдання знайти стабільну компанію.
«Я тут недовго, та вже можу поділитися першими враженнями. Хороший, працьовитий колектив. Робота – стабільна, що зараз важливо. Роботу шукав через інтернет. Перевіряв усі вакансії, які пропонувалися: зварника, автослюсаря. У підсумку мені передзвонили із «Закарпатгазу», і я вирішив спробувати тут працювати. Про свій вибір не жалкую. З колегами спрацювалися швидко, роботу знаю добре. Сподіваюся, що я тут надовго», — сказав Роман Василиха.
А от Ганна Купровська працює в Закарпатгазі уже 38 років. І весь цей час — у службі підземних газопроводів.
«Мені було 22 роки, коли я прийшла працювати у «Закарпатгаз». Закінчила технікум у Львові – дали направлення на роботу в «Закарпатгаз». Я — майстер і керую бригадою чоловіків. При аварійних випадках координую роботи з їх ліквідації. Тепер у мене у підпорядкуванні в середньому 6 осіб, а колись було й утричі більше. За час моєї роботи тут були пропозиції перейти на іншу роботу. Але я не погодилася жодного разу. Тут я і роботу знаю, і колектив хороший, і ставлення адекватне. Мені подобається, що така «жива» робота, постійно у русі», — зазначила Ганна Петрівна.
Нині АТ «Закарпатгаз» — роботодавець, який забезпечує стабільною роботою понад 1000 осіб. Здебільшого, це фахівці технічних спеціальностей. З питань працевлаштування в АТ «Закарпатгаз» необхідно звертатися за номером: 067-817-85-23.
Пресслужба АТ «Закарпатгаз»
-->
До теми
- «Після контузії мене хотіли госпіталізувати на тиждень, але я відпросився: «У мене поважна причина – одруження!»
- Галина Кенез: «Всі ми хочемо жити у вільній незалежній Україні. А для того, щоби в ній жити, за неї треба боротися»
- Нацгвардійці на Закарпатті відпрацювали пошук і затримку диверсантів
- «На бойовій позиції під постійними обстрілами ми думали про одне – як виконати завдання і вціліти…»
- "Я не була на могилах рідних жодного разу". Історія бойової медикині 128-ї бригади, у якої Росія вбила всю сім'ю
- «Я пішов у ЗСУ, щоб мої діти не бачили, що таке війна…»
- «Страх є страх. Й зрозуміло – йде війна. Але ж якщо всі боятися будуть, то що?»
- «Якби я не хотів жити в цій країні, не пішов би воювати за неї…». Історії з фронту від захисників зі 128-ї бригади
- «Впродовж однієї години ми знищили зі «Стугни» ворожий танк і БМП-3»: історії з фронту від 128-ї бригади
- «Найближче з ворогом я стикався на витягнуту руку…» Історія Валерія, бійця 128-ї бригади
- "Ми обов’язково переможемо – у нас є дух свободи". Історія су-шефа, який став штурмовиком, а зараз служить у ТЦК на Закарпатті
- «Звичайно, тут важко – і психологічно, і фізично. Але я розумію, що треба виконувати свою роботу…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія "Челентано"
- Молодший сержант Юлій «Історик» захищав Україну у 2014-2015 роках, без вагань став на захист і в лютому 2022-го
- 21-річний воїн 128-ї бригади Роман з Ужгорода: "Коли після війни повернуся в цивільне суспільство, хочу про все забути. Хоча не забуду…"
- Олександр «Юрист»: «У мене хороших друзів більше нема… Фото є, а друзів нема». Історія військового з ТЦК
- «Я воюю за своїх рідних…». Історія Йордани - військової 128-ї бригади
- Бачив цілі села, де людей майже не лишилося: історія військового Гоги, що був на передовій, а зараз служить в ТЦК
- Найтяжче – втрата побратима: історія військового Ніксона
- «У мене стара машина, 1968 року випуску. Але я завантажую в неї 20 – 30 снарядів і вперед – на бойові позиції!..» Історії з фронту від 128 бригади
- У полоні жорстоко карали за українську мову: історія захисника 128-ї бригади Василя Даниловича
До цієї новини немає коментарів