Україна не дарує Угорщині частину своєї території

Ця «новина» не просто збентежила багатьох українців, вона спричинила масову паніку. «Україна дарує Угорщині Берегівський район на Закарпатті», — таку фейкову інформацію шаленими темпами поширюють на сайтах-сміттярках і в соцмережах. Насправді про жодні подарунки не йдеться. В Закарпатській області всього-на-всього планують створити новий район. Він об’єднає в собі території, де компактно проживають етнічні угорці. Але вони такі ж громадяни України, як і всі інші. І землі ці будуть цілком і повністю підпорядковані Україні.
Роз’яснення
П’ятого червня Мінрегіон оприлюднив проєкти майбутніх районів в Україні https://bit.ly/2MNxv7G Зокрема на Закарпатті нинішні 13 районів укрупнять до п’яти. Серед них буде і Берегівський https://bit.ly/3cOsiXF
Він існує і зараз, але значно менший за розміром і кількістю населення https://bit.ly/3cRGG1e До нього приєднають Виноградівський район. Відтак населення збільшиться з 43 тисяч до майже 200 тисяч осіб. Це попередні плани і ще можливі зміни.
Щоб ухвалити постанову про нові райони, Верховна Рада має три парламентські тижні. Якщо голосування буде позитивним, у жовтні цього року потрібно буде провести вибори на новій територіальній основі громад і районів.
Це відрізняється від попередніх планів. Торік експерти пропонували зупинитися на варіанті поділу області на чотири або навіть три райони. І Берегівського серед них взагалі не було https://bit.ly/2UsMbgM
Нові наміри дали привід думати, що українська влада вирішила піти на поступки Угорщині, щоб продемонструвати бодай якусь «перемогу» на зовнішньополітичному фронті. Про це зокрема пише в своїй колонці на Радіо Свобода письменник Андрій Любка https://bit.ly/3fbs26A
Це його суб’єктивна точка зору — має право на існування. Не будемо її оцінювати. Скажемо тільки, що заголовок для своїх роздумів він обрав почасти маніпулятивний — «Планують створити «угорський» район: влада України пішла на поступки Будапешту».
Ми розуміємо, що слово «угорський» він завбачливо залапкував. І це ніби знімає відповідальність за твердження. До того ж «угорський» можна розцінити як факт, що в районі дійсно проживатимуть переважно етнічні угорці. Але чи не забагато різночитань для одного заголовку?
До того ж, як бачимо, це призвело до спотворених сенсів. Наприклад, такий собі блогер Ростислав Демчук, спираючись на колонку Любки, заявив, що «Берегівський район стає адміністративною одиницею Угорщини у складі України».
Бідолашний не помітив лапок навколо злощасного слова «угорський». Або не схотів. Хай там як, його допис поширило майже 6000 людей, сотні коментарів, тисячі лайків. Слідом за ним «новину» підхопили численні сайти сміттярки. Як наслідок — маємо всеукраїнський срач з етнічним ухилом.
У ситуацію втрутився навіть міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. Він назвав усі чутки фейками.
«Моя принципова позиція і офіційна позиція МЗС для всіх, хто, не шкодуючи метафор, розганяє фейки: жодна іноземна держава не має права диктувати Україні у який спосіб організовувати громади, райони чи області. Для нас абсолютно неприйнятними є будь-які втручання іноземної держави у внутрішні справи України»
По той бік новин
До теми
- "Дивлюсь на них і розумію, що все зробив правильно". Історія закарпатця, який став опікуном для трьох дітей
- «Я виріс тут, знаю всі місця з дитинства, тут живуть мої рідні – це моя земля. Тому мені є за що воювати…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у травні 1925-го
- Фільм закарпатця Дмитра Грешка “Дівіа” змагатиметься за Кришталевий глобус
- Розвідник "Азіат". Загиблий Герой із Ужгорода, головний сержант Віктор Кущик нагороджений трьома орденами "За мужність"
- «Я й від ФПВ тікав на швидкості 120 кілометрів, й під скиди потрапляв, і на протитанковій міні підривався… Але далі їжджу й ніколи не панікую!» Історія бійця 128-ї бригади Анатолія
- «На позиції мені не потрібен боєць, котрий нічого не боїться, бо він перший загине. І боягуз не потрібен…» Історія бійця 128 бригади Анатолія
- Пекар, який став мінометником. Історія бійця 156-ї окремої механізованої бригади з позивним «Мадяр»
- Заради доньки: історія прикордонника Олександра Товта
- «Я захищаю свою сім’ю, щоб жодна падла не прийшла й не сказала, що мій будинок уже його…» Історія бійця 128-ї бригади Михайла
- Закарпатська міфологія на картах таро: як художниця з Ужгорода популяризує український фольклор за кордоном
- Гідні умови праці й зарплата, як у сусідів із ЄС: підготувати й утримати фахівців
- «Хочу знову підіймати український прапор на змаганнях — як в Україні, так і за її межами». Боєць стрілецького батальйону поліціії на псевдо Слон
- "Синевирське диво" під час війни. Як правильно зробити бізнес на вівцях, а репутацію - на ефективному керівництві
- Як ветеранам повернутися до цивільного життя й роботи: досвід Семена Махліна
- Декомпресія в горах: як закарпатські гвардійці відновлюють сили після фронту
- Олександра Козоріз: "Слово, до якого підходиш навшпиньки, віддячить рясно"
- «В дитинстві я лазив на стрімкі скелі за едельвейсами, а тепер ношу едельвейс на шевроні нашої бригади…» Історія Степана, бійця 128-ї бригади
- Археологи завершили розкопки у Мукачівському замку "Паланок". Знайшли унікальні артефакти (ФОТО, ВІДЕО)
- Меблі лікаря Новака, старовинні медичні інструменти та шеврони: експонати Музею історії Закарпатської обллікарні
До цієї новини немає коментарів