Електронний квиток в Ужгороді: як працюватиме, де купувати і чим вигода громаді?
Ігор Іванович відзначив, що місто працювало над втіленням цього проєкту кілька років, адже електронний квиток – це вимога часу. На доручення міського голови Богдана Андріїва фахівці міської ради вивчали досвід інших міст, відвідували презентації різних систем електронного обліку. У жовтні 2018 року було визначено оператора автоматизованої системи обліку оплати проїзду на міських автобусних маршрутах загального користування, переможцем став державний «ПриватБанк». Впровадити систему могли наприкінці минулого року, але банк оголосив, що має нову розробку, більш сучасну, вона не використовується у жодному з українських міст, є унікальною та зручною у користуванні. Нова технологія дозволить жителям і гостям Ужгорода оплачувати проїзд будь-яким зручним способом – картками, смартфонами (через Google Pay або Apple Pay), через банківський додаток або ж за допомогою одноразового QR-квитка. Сервіс друку QR-квитків вже працює в pos-терміналах «ПриватБанку» у більшості торгових точок Ужгорода, загалом їх є 1280. Придбати квиток можна буде й у водія, але, вважає Ігор Фартушок, тоді його вартість має бути вищою.
Також Ігор Іванович, відповідаючи на питання, пояснив, чому не скористалися досвідом Мукачева. За його словами, було детально вивчено, як працює система у Мукачеві, відмітив, що там не досконала система продажу квитків, дуже мало точок продажу, з кожним реалізатором потрібно укладати окремий договір на продаж білетів та інкасацію коштів, встановлені турнікети є значною перешкодою в час «пік» – система спрацьовує протягом 3–5 секунд. Крім того, «Ощадбанк», який обслуговує подібну систему в Мукачеві, не має власного обладнання і в цьому транспортному проєкті виконує лише функцію банку «еквайєра», тобто лише обслуговує транзакції. Відповідно «Ощадбанк» не несе будь-яких фінансових витрат на впровадження системи і бере лише комісію за авторизовані транзакції у розмірі близько 2% від вартості квитка.
При цьому місто самостійно повинно супроводжувати програмне забезпечення та формувати статистику, придбати програмне забезпечення, валідатори та термінали контролерів за кошти бюджету, придбати та вибудувати мережу з поповнення карток/ продажу квитків, логістику з розповсюдження карток та інкасацію отриманих коштів, забезпечити сервісне обслуговування всього термінального обладнання за рахунок бюджету міста тощо. «ПриватБанк» надає місту безоплатно та встановлює власне сучасне термінальне обладнання (сертифіковане за всіма вимогами міжнародних платіжних систем Mastercard та VISA), яке спрацьовує до 1 секунди; забезпечує безоплатний випуск банківських карток з функцією безконтактної оплати; обслуговує транзакції та надає повну статистику із перевезень та оплати за перевезення.Додатковим плюсом такої системи, каже Ігор Фартушок, є також і те, що єдина система електронного квитка не ляже тягарем на міський бюджет: Ужгородська міська рада не витрачає коштів на впровадження системи обліку, отримує можливість відшкодувати кошти перевізникам за реально здійснені перевезення пільгових категорій громадян. Перевагами для перевізників у цьому випадку є чіткий обрахунок кількості перевезених пасажирів і, зокрема, пільговиків, відшкодування за здійснені перевезення протягом 6 робочих днів.
Наразі в Ужгороді у наявності 300 валідаторів нового покоління, «ПриватБанк» придбав їх для встановлення на всіх міських автобусах. Виконком Ужгородської міської ради має розглянути внесення змін до договору між банком та міською радою, і у разі позитивного голосування за проєкт рішення банк готовий протягом тижня встановити всі валідатори.
Джерело: прес-служба Ужгородської міської ради
-->
До теми
- «Після контузії мене хотіли госпіталізувати на тиждень, але я відпросився: «У мене поважна причина – одруження!»
- Галина Кенез: «Всі ми хочемо жити у вільній незалежній Україні. А для того, щоби в ній жити, за неї треба боротися»
- Нацгвардійці на Закарпатті відпрацювали пошук і затримку диверсантів
- «На бойовій позиції під постійними обстрілами ми думали про одне – як виконати завдання і вціліти…»
- "Я не була на могилах рідних жодного разу". Історія бойової медикині 128-ї бригади, у якої Росія вбила всю сім'ю
- «Я пішов у ЗСУ, щоб мої діти не бачили, що таке війна…»
- «Страх є страх. Й зрозуміло – йде війна. Але ж якщо всі боятися будуть, то що?»
- «Якби я не хотів жити в цій країні, не пішов би воювати за неї…». Історії з фронту від захисників зі 128-ї бригади
- «Впродовж однієї години ми знищили зі «Стугни» ворожий танк і БМП-3»: історії з фронту від 128-ї бригади
- «Найближче з ворогом я стикався на витягнуту руку…» Історія Валерія, бійця 128-ї бригади
- "Ми обов’язково переможемо – у нас є дух свободи". Історія су-шефа, який став штурмовиком, а зараз служить у ТЦК на Закарпатті
- «Звичайно, тут важко – і психологічно, і фізично. Але я розумію, що треба виконувати свою роботу…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія "Челентано"
- Молодший сержант Юлій «Історик» захищав Україну у 2014-2015 роках, без вагань став на захист і в лютому 2022-го
- 21-річний воїн 128-ї бригади Роман з Ужгорода: "Коли після війни повернуся в цивільне суспільство, хочу про все забути. Хоча не забуду…"
- Олександр «Юрист»: «У мене хороших друзів більше нема… Фото є, а друзів нема». Історія військового з ТЦК
- «Я воюю за своїх рідних…». Історія Йордани - військової 128-ї бригади
- Бачив цілі села, де людей майже не лишилося: історія військового Гоги, що був на передовій, а зараз служить в ТЦК
- Найтяжче – втрата побратима: історія військового Ніксона
- «У мене стара машина, 1968 року випуску. Але я завантажую в неї 20 – 30 снарядів і вперед – на бойові позиції!..» Історії з фронту від 128 бригади
- У полоні жорстоко карали за українську мову: історія захисника 128-ї бригади Василя Даниловича
До цієї новини немає коментарів