Закарпатські "пересічники" сьогодні збираються під стінами ОДА, однак не мають особливої підтримки

Початок зборів о 18.00 біля входу до Закарпатської ОДА.

Водночас наводимо думку мешанця Закарпатця, еколога Генріха Розмана про те, чому "пересічники" не мають переважної підтримки суспільства.

Останнім часом так звані "пересічники" постійно перебувають у центрі скандалів. То вони кордон блокують, то намагаються самостійно ламати турнікети на кордоні.

Відразу хочу зазначити, що я є власником автомобіля зі словацькою реєстрацією. Так, мені некомфортно щоп’ять днів перетинати кордон. Але я не підтримав акцію “пересічників», бо ясно усвідомлюю, що це не проблема держави йти мені на поступки у цьому питанні. І дуже популярно спробую пояснити чому.

Все базуватиметься на порівнянні. Одже, є громадяни України, які беруть частину своїх заощаджень і йдуть в Україні в салон або на авторинок і купують там автомобіль. У випадку автосалону частина грошей йде на покриття вартості автомобіля, частина грошей залишається в салоні, із яких буде оплачено заробітну плату співробітникам (громадянам України), частина піде на податки в українські бюджети, з яких платять пенсії та зарплати бюджетникам і частина піде на покриття (української) комуналки.

Потім громадянин України ставить автомобіль на реєстрацію і сплачує мито та відповідні збори. Це така собі компенсація за експлуатацію українських доріг та шкоду екології, а також наповнення українського бюджету. Потім громадянин України купує страхові поліси в українських страхових компаній і ці гроші також залишаються в Україні.

Що стосується авторинку, то гроші за проданий старий автомобіль отримає такий же громадянин України, який за них купить або новий автомобіль, або щось, що йому потрібно для господарства. Автомобіль цей так само буде ставитися на реєстрацію тут в Україні з виплатою тих таки митних, екологічних та дорожніх зборів.

А тепер візьмемо «пересічника». Він вивозить гроші з України і віддає їх закордонному власнику автомобіля. Іноземець бере ці гроші і купує собі або новий автомобіль у себе в країні, або несе їх в свої банки чи свої магазини. Автомобіль перереєстровується на нового власника там за кордоном і відповідні платежі залишаються там. Страхові поліси на автомобіль також робляться за кордоном. Тобто, наш «пересічник» збагатив іншу країну і ввіз старий автомобіль в Україну, де буде користуватися нашими дорогами і псувати тут повітря. При цьому «пересічник» не сплатив в Україні жодного мита та платежу.  

Старі автомобілі за кордоном дешевші, бо чим старший автомобіль, тим більші екологічні вимоги і більші екологічні збори. Аж до повної заборони експлуатації з відповідною дорогою утилізацією. У нас можна їздити хоч на металобрухті. Ніхто не перевіряє викиди. Навіть техогляди у нас відмінені.

А тепер про акції. Той таки «пересічник» бунтує, бо йому не подобається їздити кожні 5 днів на кордон. Тобто, він не інвалід, не голодний, а просто набридло їздити. Не внісши в скарбницю держави жодної копійки, він вимагає для себе преференцій. А десь сидять дяді-політики, які моніторять «невдоволених», щоб потім використати цих людей для протестних рухів і власного політичного піару. Ці дяді виходять на найбільш буйних «пересічників», одягають на них футболки з партійною символікою, дають прапори в руки, трохи грошей на обіди і обігрів і відправляють блокувати державний кордон.

Кордон, а не будівлі чиновників. Щоб більше шуму і вихлопу.

При цьому інший громадянин України, купив у якогось українця керамічної глини, зліпив глечики і хоче повезти їх продати за кордон, щоб привезти звідти грошей до себе в Україну, щоб тут годувати родину, тут купувати речі, платити комуналку. Але цей громадянин України не може виїхати за кордон, бо його заблокували трутні з політичною символікою, які колись вивезли за кордон гроші, ввезли в Україну екологічно шкідливий металобрухт на колесах і зараз вимагають для себе ще вигоди.

Через свою особливість розташування Ужгород перебуває на другому місці по забрудненню повітря. Місто в невеличкій ямі і тут немає протягу, який би поганяв повітря. А ще у нас найбільше автомобілів на душу населення. А ще в Закарпатті близько 40 тисяч автомобілів із закордонною реєстрацією. Їх купили за кордоном задешево, бо там вони не відповідають екологічним нормам. І тепер ці автомобілі задимлюють наші міста та села.

Я усвідомлюю, що придбавши автомобіль за кордоном, не приніс жодної користі своїй країні та громаді. Тому мені б було просто соромно ще щось вимагати від держави, тому я чемно щоп’ять днів перетинаю кордон. Але, на жаль, так думають не всі. І через таких провокаторів тепер я ще повинен перетинати й кордон сусідньої країни. Дуже шкода.

За матеріалами ПроЗак

 

05 грудня 2016р.