Невідомий Тячів: цікаві факти

Тячів має давню і цікаву історію. Постановою Кабміну від 26 липня 2001 р. місто навіть віднесли до списку історичних населених місць України – тобто таких, які зберегли повністю або частково свій історичний ареал з об'єктами культурної спадщини.
Заснований Тячів у середині XIII ст., але люди тут жили значно раніше. Зокрема, 1967 р. біля консервного заводу виявлено рештки поселення І-ІІ століть н. е.
1551 р. населення Тячева одержало право вільно користуватися землею, випасати худобу у королівських лісах, ловити рибу в річках, вести безмитну торгівлю. У той же час воно було зобов’язане возити провіант для гарнізону Хустського замку, сплавляти сіно до Вилока на власних човнах, давати казні овець. 1729 р. міський суд Тячева звинуватив у чаклунстві Катерину Болдижар і вирішив стратити її. 1753 р. в Тячеві проживало 5 дворянських родин, які мали право відкривати крамниці та розпоряджатися половиною ринкової площі. В 1779 році біля Тячева, під горою Керекгедь, починають добувати сіль. У 1870-х р. у Тячеві інтенсивно почало розвиватися садівництво. В чехословацькі часи тячівські яблука вивозились у Німеччину, Англію, Голландію, Норвегію, Швецію.10 квітня 1919 р. в Тячеві обрали міську раду у складі 50 чоловік, за яку з 2400 виборців проголосувало 2342.
1931 року у Тячеві налічувалося 700 безробітних, адже промислових підприємств у місті не було. Тому 10 лютого 1932 р. в окрузі відбувся масовий «голодний похід» до Тячева. Між жандармами, що блокували місто, і учасниками походу відбулася сутичка, яка закінчилась розгоном трудівників. З 1910 по 1939 р. у Тячеві працював відомий письменник і педагог Олександр Маркуш. Тут він писав підручники та читанки для початкових шкіл, оповідання, редагував молодіжний часопис «Наш рідшій край». Під час угорсько-фашистської окупації він був репресований, а його бібліотека знищена. Під час угорсько-фашистської окупації 1939 р. 72 тячівців було кинуто у концентраційні табори. 1946 р. відкрито промкомбінат, до складу якого увійшли націоналізовані раніше невеликі майстерні (шевська, малярська, деревообробна та інші), а 1962 р. на його базі утворено металозавод з цехами залізних виробів, складання дверних замків і штампувальним. У 50-60-х роках ХХ ст. в Тячеві працювали такі підприємства, як меблевий цех, консервний завод, комбінат побутового обслуговування, сироварний завод, хлібокомбінат, цегельний завод, кілька будівельних організацій, автопарк.Джерело: Tyachiv News
До теми
- Повернувся з-за кордону, щоб рятувати побратимів: історія воїна 128-ї бригади на позивний «Х’юстон»
- «Боєприпас зі збитого дрона впав на мене і... не здетонував»: історія Олега «Фанти» з 128 ОГШБр
- «Я тримав біля себе гранату»: боєць 128-ї бригади про найважчі бої
- “Втрачений Ужгород”: про що писали місцеві газети 100 років тому
- "Того дня мені довелося пройти 5 км, частину цього шляху я тягнув пораненого побратима": історія бійця 128-ї бригади
- "Кілька разів ворожа піхота застрибувала в наші траншеї". Історія командира роти 128 бригади, який безвилазно пробув на позиціях 343 дні
- "Ворог веде себе не по-людськи. Це скотина в обличчі людини": боєць 128 бригади Олександр з позивним Айдар
- Навчання під звуки скрипки: як в Ужгороді заснували першу в Європі школу для ромів
- Ужгород наприкінці ХІХ століття: в мережі показали унікальні фото
- Історія одного пам’ятника: Олександр Духнович
- Втрачений Ужгород: музеї та цінності, які втратило місто
- Позивний “Імпорт”: як IT-фахівець із Чехії став оператором дронів у 128 окремій гірсько-штурмовій Закарпатській бригаді
- Втрачений Ужгород: загадка найстарішої замкової фрески (Фото)
- «Якби не відкрив вогонь — було б гірше»: військовий 128 бригади, водій-механік M113 збив ворожий дрон і врятував екіпаж
- Один проти тринадцяти: історія бійця 128-ї бригади, який у бою під Дебальцевим знищив 13 ворожих піхотинців
- Втрачений Ужгород: життєві картини, побачені з мосту
- На Закарпатті оцифрують 15 старовинних дерев’яних церков XV–XIX століть
- Втрачений Ужгород: правила корчм і кав’ярень XIX століття
- Про що писали газети 100 років тому (лютий)
- Написав 15 творів, п’єсу та навіть став актором у 59 років – історія офіцера 128 бригади Григоровича

До цієї новини немає коментарів