Як закарпатські поліцейські по культурних місцях їздили

Львів – культурна столиця України – місто, яке зачаровує. Його архітектурні композиції зберігають у собі багатовікову історію та загадкові легенди. Днями поліцейські охорони разом з працівниками інших підрозділів Національної поліції Закарпаття познайомились з історією цього загадкового міста.
З самого ранку біля Управління Національної поліції Закарпаття було людно. Офіцери, працівникивільного найму з дорожніми сумками – усі зібралися у культурне відрядження. За ініціативи профспілкової організації поліції, охоронці громадського спокою побували на екскурсії у місті Лева.
- Щодня вони захищають спокій громадян області, тому мають право і на відпочинок, - зауважив голова Закарпатської організації професійної спілки працівників поліції Валерій Менджул. - Подібні екскурсії по можливості організовуємо часто. Останнім часом багато хто хотів поїхати у Львів, тому так і зробили.
У Львові на поліцейських Закарпаття чекала цікава екскурсія стежками середньовічного міста. Перша зупинка була на Високому замку. Відвідали екскурсанти також площу Ринок, Домініканський собор, Палац Потоцьких. Не оминули Італійське подвір'я, яке зберігає в собі ренесансну пам'ятку 1580 року, та Палац найбагатшого львів'янина за всю історію міста – купця Костянтина Корнякта. Закінчили гості знайомитись з центральною частиною Львова біля Оперного театру.
Вже наступного дня працівників поліції чекала друга частина подорожі, під час якої вони знайомились з духовними пам'ятками міста. Відвідали богослужіння у відомому соборі святого Юрія.
Закінчили ж культурне відрядження у селі Раковець, біля святого цілющого джерела, яке, за переказами людей, лікує від різноманітних хвороб. Вода з джерела стікає у своєрідний басейн, в якому босими ногами, відмовляючи молитву, приїжджі просять милостині у Святого Духа. Щоправда, обійти басейн 12 раз було не так просто, адже температура води тут коливається від мінус 4 до плюс 4 градусів Цельсія. І в спеку, і в холод. Проте, серед поліцейських знайшлись сміливці, які таки зуміли пробути у холодній воді потрібну кількість часу.
- Вода холодна, таке враження, що за ноги щипає. Проте тільки перші п'ять кіл складно, а далі звикаєш, - з усмішкою розповідають відчайдухи-поліцейські.
Опісля правоохоронців чекав відпочинок і дорога додому. Недарма ж кажуть – в гостях добре, та вдома краще, - інформує Управління поліції охорони в Закарпатській області.
До теми
- Олександра Козоріз: "Слово, до якого підходиш навшпиньки, віддячить рясно"
- «В дитинстві я лазив на стрімкі скелі за едельвейсами, а тепер ношу едельвейс на шевроні нашої бригади…» Історія Степана, бійця 128-ї бригади
- Археологи завершили розкопки у Мукачівському замку "Паланок". Знайшли унікальні артефакти (ФОТО, ВІДЕО)
- Меблі лікаря Новака, старовинні медичні інструменти та шеврони: експонати Музею історії Закарпатської обллікарні
- Історія однієї картини: «Верховинське село» Антона Кашшая
- IT-кластер Закарпаття: три роки розвитку, стійкості та інновацій
- «У мене дома молодший брат, йому 6 років. Я воюю за нього…» Історія Артема, бійця 128-ї бригади
- "Провина євреїв була лише в тому, що вони євреї": історія порятунку єврейського хлопчика на Закарпатті під час Голокосту
- «Собака для ветерана»: історія Дмитра та його улюбленця Блека
- Удочерили трьох сестричок і завели козу. Родина з Київщини кардинально змінила життя на Закарпатті, і не тільки своє
- «Я готова й далі служити в ЗСУ, тільки б моя дитина не бачила всього цього, тільки б їй не довелося воювати…» Історія військової 128-ї бригади Таміли
- «Дерево мого життя»: як на Закарпатті створюють безпечний простір для психологічної підтримки
- «Під час штурму росіяни захопили сусідній бліндаж за 25 метрів від нас. Ми знищили всіх…» Історія військового 128-ї бригади Дмитра
- «Захищати Україну – мій обов’язок»: полеглий Максим Чомоляк був великим патріотом України
- «Своїм «Браунінгом» я розвернув ворожу колону, яка пішла штурмом на наші позиції…» Історія бійця 128-ї бригади
- "Строкова служба й бойовий підрозділ на війні – це два різні світи". 22-річний боєць 128-ї бригади про особливості армійського життя
- «Я найстарший у бригаді, мені скоро 60, але за фізичною підготовкою можу дати фору набагато молодшим хлопцям. Стара закалка…» Історія бійця 128-ї бригади Анатолія
- Вікторія Тимчик - про те, як Закарпаття адаптує стратегії імунізації до унікальних реалій прикордонного регіону
- «Полон — це дрібниці, найстрашніше — бачити, як гине Маріуполь»: історія захисника Азовсталі Геннадія Збандута
- «У Норвегії під вартою краще, ніж у Росії на волі»: історія бійця Столяра з 128-ї бригади
До цієї новини немає коментарів