Про шкуру невбитого медведя

Європейський Союз, Шенгенська зона. Говорячи про всі ці, можливо, самі по собі досить цікаві речі, важливо зробити одне невеличке та разом з тим досить суттєве застереження. Річ у тім, що у зв’язку з входження наших найближчих сусідів у Шенгенську зону таке поняття, як спрощений порядок отримання віз для жителів нашого краю, може призвести до того, що ми ризикуємо впасти в оману. Можна з великою часткою впевненості стверджувати, що як це не прикро, процедури для отримання віз та дозволів не будуть настільки спрощеними, щоб називати їх такими. З 1 січня всі громадяни України, які допустили правопорушення та порушення візового режиму в країнах ЄС, що були членами Шенгену раніше, будуть обмежені в правах. А там 17 мільйонів штрафних записів про негромадян ЄС. Скільки там наших, можна лише здогадуватися. Багатьом закарпатцям прийдеться сидіти вдома, дивитись на принади Європи по телевізору. А вдома та в Карпатах зустрічатися з нелегалами з афро-азійських держав. Невдах з екзотичних країн, що у відповідності з угодами про реадмісію – чотири європейських сусіди будуть повертати саме в нашу область. Взагалі, мінусів більше, як плюсів. Ті, що мали би бачити плюси та мінуси, мовчать („Європа Центр”, „РІО”, „Ужгород”, „Трибуна”).

Зате нові члени Шенгену мають можливість бачити „все живе, що перетинає кордон” в режимі реального часу, незалежно де увімкнути монітор. Зруйновану „залізну завісу” замінили на „електронну” („РІО”).

Без сумніву, після знайомства з нашою пресою європейці мають підстави відгородитися від нас модерною електронною завісою. Те, що в Європі вважають за злочин, у нас оцінюють мало не як героїчний вчинок. Коли єгер ексклюзивно повідомляє про місцевих мисливців, що вполювали рідкісних борсуків та аж ніяк не вгамували мисливського азарту справжніх ведмежатників. Поквиталися з борсучою родиною за те, що ті нібито зжерли в минулому сільське порося та пару собак. Звичайно, шкода, коли сільський Сірко перетворюється на дрібноту, якою обідають борсуки. Хоча з публікації не зовсім зрозуміло, чи борсуча файта закінчила життєвий шлях у капкані, що виготовив сільський коваль, чи від кулі невдах мисливців, що переплутали їх з велетенським ведмедем („Фест”).

Пересічний європеєць від такого біжить до психолога, щоб не втратити сон, або з плакатом на місцевий майдан, вимагаючи захистити рідкісні файти братів наших менших. Більших також, особливо від єгерів. Єгерів, що повинні згідно з професійною конституцією захищати природу, а не влаштовувати полювання на карпатського ведмедя. Не того, що на гербі області або перед готелем в обласному центрі, а того живого, що мешкає в наших горах. На цей раз сам єгер вирішив провести показову страту ведмедя з відзнятим на фото і відео, а ліцензовані кадри публічної страти за помірну плату запропонувати мас-медіа („Старий Замок”). Цікаво, як на це полювання з капканами на борсуків та наміри публічної страти карпатського ведмедя відреагує громадськість та правоохоронні структури, що стоять на охороні природоохоронних законів в Україні.

Та є в Закарпатті ті, що мають громадянську позицію. Люди, що не можуть миритися з хижацьким винищенням наших пралісів („Новини Закарпаття”).

Та на війні як на війні. Йдуть позиційні бої. Активних дій нібито не відбувається, однак лінія протистояння весь час у русі. Сепаратні переговори у розпалі. Жодна із сторін не довіряє одна одній. Політичні табори вишукують потенційних зрадників і проводять заходи з дезінформації супротивників ( „Закарпатська правда”).

Ті, що виявили зрадників, виключають їх з депутатів що пройшли за списками „Блоку Юлії Тимошенко”. Таких в Ужгородській райраді аж дванадцять („ Новинка”).

Станемо державою, чи залишимось територією? Вже більше місяця наші можновладці не можуть розділити владні портфелі. А корінь проблеми знову таки в Закарпатті. Ну ніяк хлопці з Мукачева не хочуть Юлію Тимошенко за Прем’єр-міністра, а В’ячеслава Кириленка за спікера („Трибуна”).

Політики пропонують українцям наступну фазу політичної кризи взірця 2005 року, коли соратники помаранчевого Майдану перегризлися за владні повноваження у короткий термін. Сьогоднішніх розбіжностей у демократів достатньо для встановлення нового рекорду в швидкості політичного розлучення („Європа Центр”).

Демократична коаліція має такою стати по суті, а не лише за назвою. І супроводжується все це суцільною брехнею, в яку ніхто не вірить, але яку всі продукують („Старий замок”).

Президент і його Секретаріат одночасно розігрують кілька сценаріїв. Упродовж останнього тижня інтрига крутилася навколо непідписання угоди про створення демократичної коаліції кількома представниками „НУ-НС”. Процес гальмують секретар РНБО Іван Плющ і голова Секретаріату Віктор Балога („Фест”).

Розчарованість у політиці сягає небачених раніше розмірів. Такі настрої панують не лише серед гущі народної, де вони домінували здавна, але вони все більше утверджуються і в елітних, полі-тично активних прошарках суспільства. За таких умов будь-яку з двох можливих парламентських коаліцій буде прийнято народом байдуже ( „Чиста політика”).

Минулого тижня Рада Європи вкотре нагадала нам і всьому світові про корумпованість української судової системи. А голова Апеляційного суду краю запитує: „А в інших органах проблем немає?” („Старий замок”).

Дезорієнтований народ вимагає судової реформи та чисток („Правозахист”).

Широкому загалу цікаво буде ознайомитися з шокуючими деталями автобіографії легендарного в краї генерал-лейтенанта міліції Геннадія Москаля („Вісті тижня”).

Микола КОШУТА
Трибуна

 

14 листопада 2007р. -->