ВІД ГОВЕРЛИ ДО АЙ-ПЕТРІ

Як поведуть себе сьогодні (матеріал готувався в неділю) кримські татари, які збираються на акцію по захисту своїх прав, ми будемо мати інформацію. Але, що зазначена вище подія із залученням тисячі правоохоронців і спецтехніки на допомогу Виконавчій службі по усуненню незаконно (згідно з рішенням суду) споруджених об’єктів на території в 125... метрів була не чим іншим, як викликом, і мабуть, в першу чергу для кримських татар, для публічного показу істинних властителів Криму. Ми всі, завдячуючи в першу чергу тележурналістам, мали змогу, а головне без коментарів, увидіти на власні очі, що творилось на цьому знаменитому плато. Те, що земля там – на вагу золота, є зрозумілим, як, між іншим, і те, що плато Ай-Петрі є Державним заповідником, де не те що кабаки не можна зводити, а без державного дозволу там і псячу буду не вільно чинити. Якщо об’єкт охороняється Законом, то в який спосіб там все оте сталося? І те, що на тих 125 метрах спорудили ніби кримські татари, є, як ми з вами бачили, мізер у порівнянні з тим, що там вже височить. Та що там говорити, і про це яскраво тлумачив Геннадій Москаль у п’ятницю на „Свободі слова”, Крим взагалі вже давно „прихватизований” певними структурами, а кримські татари (воістину єдині і правдиві ґазди на власній землі) їм як більмо в оці.

Я не збираюсь дальше розвивати цю тему, бо вона, зрештою, є очевидною, хто хоча би більш-менш орієнтується в історії. Я привів оцей приклад для того, щоб показати в певний спосіб дволику, якщо хочете, сутність нашої з вами влади і тих структур, які її обслуговують. Саме так, а нам пробують, та що там пробують, постійно трублять про ніби законність своїх вчинків. Правда, що дуже незручно було „речнику” МВС на цій же „Свободі слова” апелювати до свого колишнього шефа, пана Москаля, який дії кримської міліції фактично визнав замовними. Але пан Стогній всілякими способами доводив, що міліція зобов’язана саме так діяти, допомагаючи виконавчим службам у здійсненні їхніх обов’язків.

Не знаю, чи дивились цю передачу наші місцеві закарпатські міліцейські февники, а якщо ні, то через газету я хотів би їх запитати: а як же тоді трактувати ваше самоусунення від допомоги Виконавчій службі, що діяла згідно з Ухвалою суду, в переносі чи закритті ринку по вулиці Фединця в місті Ужгород? Хто ж тоді правий, бо, між іншим, пан Стогній окрім того, що журналіст, він іще і полковник міліції, і при такій широкій аудиторії, як „Свобода слова”, мабуть, не міг говорити неправду?

А раз так, то виходить, що наша доблесна закарпатська міліція не виконувала вимоги Закону, зло чинила? Правда, що аж моторошно, але схоже, що воно так і є, а ще простіше – виконувалось і виконується й далі чиєсь замовлення. Здогадатися чиє – напрягатися, так би мовити, довго не треба. А щоб полегшити декому роздуми, я нагадаю тільки про один фактик, про який ми вели вже бесіду пару місяців тому. А саме про те, як одному із ужгородських підприємців, який почав розуміти, що з ринку по вулиці Фединця треба забиратися, зателефонував один із мукачівських братанів і так ненав’язливо дав зрозуміти, що допоки вони „керують” в краї, ніяких там подвижок без їхнього дозволу не буде. Стало зрозумілим тоді і йому, а нам було й раніше, що ринок на Фединця хлопці з Мукачева вибрали як засіб для боротьби з ужгородською міською владою і її керівником Сергієм Ратушняком. І саме на цих засадах, схоже, йшов підбір обласного міліцейського керівництва і це видається отою ланкою „ручного”, так би мовити, „управління” і не тільки областю. Можливо, для пана Президента вже дещо і стало зрозумілим і він днями обмежив ніби-то „доступ” до СБУ саме головного канцеляриста, передавши функції „контролю” над цим органом іншій особі. Можливо, але хіба ужгородцям від цього, наприклад, легше, коли центр нашого славного міста нині з отим азійським базаром нагадує середньовіччя, а накопичення транспорту просто стає катастрофічним? Антиса-нітарія, що нині в центрі міста, і в центрі Європи, це на чиїй совісті, панове законники?

Та що там санітарні норми, ми в такий спосіб можемо зайти дуже далеко... Бо ось в цьому ж Криму на корінне населення, на цих же кримських татар і їхні громадські організації, дивляться як чи не на ворожі угруповання, а різні „союзи козацькі”, які відкрито агітують проти цілісності України, місцевою владою і цими ж правоохоронцями покриваються. Як розуміти нам з вами тлумачення цього ж „речника” МВС про те, що куля, випущена в одного з представників кримських татар, не за „походженням”, так би мовити, з міліцейських рядів, а прокурора Криму – інше? Чому оті „козачки” різних мастей чи не відкрито розмахують шабельками і патякають відкрито антиукраїнські гасла, і що – цього ніхто не розуміє?

Можна ще навести один приклад „козацький” з наших теренів, і це також для роздумів нашим безпекарям і всіх ґатунків. Нещодавно на одному із інтернет-сайтів було розміщено інформацію щодо непростих стосунків у вірників нашого Тячева. Так ось, один із „захисників” Московського патріархату заявив: „Буде кілька сотень людей, привеземо козаків, будемо повертати храм”. А посада цього „оракула” – осавул „Війська вірних козаків Чорноморських” (?!). Йдеться, зрештою, про храм, як повідомляє цей же інтернет-сайт, який належав Греко-Католицькій Церкві і який носив назву Успіння Пресвятої Богородиці.

Можливо, декому може видатися, що виплеснута в матеріалі інформація ніби є трохи кострубатою, бо там і Крим, і наше Закарпаття, хоча із схожими проблемами, але з різними підходами до виконання судових рішень, а ще і проблемами далекими ніби від життя світського – конфесійними. Мені видається, що коріння отого всього гармидеру, який ми маємо нині в державі, одного походження. А ще додає мені такого розуіміння нещодавнє звернення-протест проти антиукраїнських проявів в Україні членів Наукового товариства ім. Шевченка в Словаччині, яке підписав знаний професор і академік НАН України пан Микола Мушинка („Трибуна” № 81, 03.11.07). Пан Мушинка, який є нашим дописувачем, разом з колегами б’ють на сполох і, як вони пишуть: „Нас турбує, що влада України байдуже ставиться до таких антиукраїнських тенденцій...” Ось так, хоча я також розумію, що тут деякі мудрагелі можуть смакувати, що азійський ринок в Ужгороді, що по вул. Фединця, хіба має щось „антиукраїнське”?

Можливо і не дуже, але ті, хто ігнорує виконання рішення суду щодо його переносу і в інтересах десятків тисяч ужгородців, порушуючи при цьому Закони України, хіба не підпадають під визначення злочину перед державою? Ще й як, а тому допоки Державою правитиме не Закон, а інтерес зацікавлених осіб, чи скоріше злочинних угруповань, ми й матимемо отой балаган від Говерли до Ай-Петрі.

Ігор ГАВРИЛІВ
Трибуна

 

14 листопада 2007р. -->