Замки Закарпаття – в новій експозиції обласного краєзнавчого музею

Приміщення, в якому нині розміщена нова експозиція, на плані 1937 року позначене як склад. Це простора зала в південно-західній башті на першому поверсі, в якій діяла колись виставка старовинних годинників. Саме там близько року тому було вирішено створити нову експозицію, присвячену замкам Закарпаття, які, без сумніву, є важливою історичною й туристичною родзинкою нашого краю. Авторкою виставки стала директорка краєзнавчого музею Ольга Шумовська – саме їй належала ідея показати різноманіття, велич і загадковість замків Закарпаття не просто як архітектурних об’єктів, а й як «живих» свідків історії.

«В музеї я працюю не перший рік, мала стосунок до сектору археології, бувала у фондах і бачила, які цінні речі з різних замків Закарпаття зберігаються в нашій археологічній колекції, – розповідає Ольга Шумовська. – Було бажання їх показати, тим більше, що замки є дуже цікавими об’єктами для туристів. Тому до ювілею краєзнавчого музею ми вирішили зробити виставку, яка об’єднає історію всього краю. Я хотіла, щоб ця експозиція стала машиною часу для наших відвідувачів, щоб гості могли заглянути в середньовіччя й побачити, як раніше виглядали наші замки. Для цього в експозиції розміщені макети 12-ти замків Закарпаття, які виготовив керівник клубу рукотворного мистецтва «Майстер-хобі» «ПАДІЮНу», ветеран ДПСУ Калман Вішколц; знахідки з археологічних досліджень, реконструкція середньовічної зброї та одягу, а також інфобокс із великою кількістю цікавої інформації українською та англійською мовами, яку можна не лише прочитати, а й прослухати».

Експозиція вийшла дуже яскравою та насиченою. Зайшовши до зали, почніть огляд експонатів з лівого боку – з вітрини, присвяченої Невицькому замку. Перш за все, огляньте макет, який зображує вигляд комплексу споруд станом на ХХ століття (до реставрації). Цей макет був виготовлений з пінопласту Калманом Вішколцем ще в 2003 році, планується згодом замінити його на інший, який зображуватиме замок до руйнування. Поруч із макетом можна побачити цікаву срібну монету зі зображенням угорського короля Карла Роберта , знайдену під час розкопок Невицького замку Олександром Дзембасом. Там же виставлена розкішна, хоч і пошкоджена, частина кольорової кахлі зі зображенням чоловіка в короні. Її також знайшли, досліджуючи Невицький замок, що свідчить про те, що колись приміщення фортеці обігрівалися дуже красивими й дорогими кахельними печами.

Далі відвідувачі побачать реконструкцію середньовічного одягу, який носили мешканці міст по всій Європі, тобто могли такий носити і на наших землях. Майстерно виготовило цей одяг із використанням унікальних кованих ґудзиків подружжя реконструкторів із Запоріжжя Роман Гноїнський та Олеся Харченко, а подарували музею Василь Полажинець і Вероніка Вітерець.

За одягом вашу увагу неодмінно приверне вітражне вікно, над яким працювала співробітниця музею, художниця Олена Еврій. Вона ж виготовила розпис на щитах, які розвішані на стінах цієї зали, – вони зображують герби майже усіх аристократичних родин, котрі володіли в різні часи замками на сучасній території Закарпаття. Крім того, Олена Еврій створила (точніше, доповнила старовинні) зображення володарів наших замків, аби відвідувачі могли бачити, як виглядали ці люди. А ще увагу гостей неодмінно приверне розпис на склі зі зображенням лицарських обладунків і щитом із гербом графів Друґетів. Обрамляють цей розпис знайдені на подвір’ї ужгородського замку залишки кам’яної віконної рами. На жаль, оригінальні вітражні вікна з нашого замку донині не збереглися, однак із джерел знаємо, що вони тут точно були. А знайдені на розкопках фрагменти темно-зеленого вітража свідчать про те, що такими ошатними були й вікна замкової церкви.

Але повернімося до замків. Наступна вітрина з макетом присвячена Середнянському замку – звісно, не його «тамплієрській», а реальній історії. Доповнюють макет у вигляді додатково укріпленої башти-донжону з ровом навколо знахідки з розкопок на цьому об’єкті.

Далі бачимо у вітрині макет Чинадіївського замку (фортеці-палацу Сент-Міклош) із виглядом, який він мав у XVII-XVIII століттях. Там на розкопках у різні роки знаходили чимало частин керамічних люльок, ткацькі човники, посуд тощо.

Квасівський замок представлений у макеті таким, яким він був у XII-XV століттях. На жаль, до наших днів він зберігся лише в руїнах, тому багатьом буде цікаво, як могла виглядати ця могутня фортеця романського типу, що височіла на скелі над річкою Боржавою і свого часу використовувалася для контролю соляного шляху. Чому від красивого замку нині залишилися лише сумні руїни – зможете дізнатися, скориставшись інфобоксом. А частинки посуду та розкішних кольорових кахлів доведуть вам, що колись це був потужний і заможний оборонний комплекс.

У вітрині з макетом Мукачівського замку можна побачити дуже цікавий старовинний глечик, на якому також зображений замок і є дарчий надпис угорською мовою. Колись краєзнавчий музей мав величезну колекцію предметів, пов’язаних із цим замком, однак у 1991 році передав понад 5 тисяч експонатів до Мукачівського історичного музею.

Майже в центрі нової експозиції можна побачити вітрину з макетом Ужгородського замку, над яким ідеально вмістилася трошки вигнута шабля, знайдена кілька років тому на розкопках замкової церкви Володимиром Мойжесом. А центр нової експозиції прикрашає реконструкція бомбарди – першої артилерійської зброї, яку могли використовувати і в наших замках. Позаду бомбарди, в ящику, погляньте на кам’яні ядра. Вони цікаві тим, що це не реконструкція, а справжні снаряди, знайдені під час розкопок у вежі Невицького замку. Тоді краєзнавчому музею передали більше 60-ти ядер різного діаметра, частину з них ви зможете побачити й на виставці «Замки Закарпаття».

Далі перед гостями постане макет загадкового Боржавського замку – одного з найдавніших на території сучасного Закарпаття. Автор макета Калман Вішколц зобразив замок у такому вигляді, яким він міг бути у ХІІ столітті. Відомо, що в ті часи фортеця була дерев’яною, пізніше мала кам’яне укріплення, а зруйнована була остаточно в XVI столітті. Нині про цей замок взагалі мало хто знає, ще менше людей там бували. Він доволі мало досліджений, а ще кажуть, що розграбований чорними археологами. Однак у фондах краєзнавчого музею все ж є предмети з цього історичного об’єкта, зокрема в експозиції можна побачити металеві кріплення дверей та цікавий ключ.

Виноградівський замок на виставці представлений макетом, що зображує його в XVI столітті – перед тим, як він був зруйнований. Колись ця фортеця була однією з найбільших у краї, нині ж, стоячи на її руїнах, важко навіть уявити, що тут були могутні бастіони, костел і каплиця. Біля макета можна побачити археологічні знахідки на цій території – наконечники стріл, металеві ножі, фрагменти ланцюга.

У вітрині, присвяченій Королевському замку, макет зображує, як виглядав комплекс споруд у XVII столітті – перед тим, як був зруйнований за наказом імператора Леопольда І. Нині від замку збереглася лише частина стін на крутих схилах над річкою Тисою. Там досить активно проводилися археологічні дослідження, з яких до краєзнавчого музею потрапили цікаві предмети. У вітрині представлена однотонна кахля з дуже гарним зображенням невідомої дами.

Бронецький замок нині навіть руїнами назвати важко, адже від нього мало що залишилося, однак колись це був важливий форпост на вершині крутої скелястої гори. В експозиції можна побачити макет, який передає вигляд замку в ХІ-ХІІ століттях, а також археологічні знахідки – величезні цвяхи, які могли використовуватися під час будівництва фортеці.

Хустський замок представлений макетом, який зображує його стіни й споруди у XVIII столітті, а також однотонними кахлями різних типів. А Вишківський замок, занепад якого пов’язують якраз із розбудовою Хустського, на макеті можна побачити в тому вигляді, яким він був у XIV столітті. Біля нього також є археологічні знахідки – цікаві димохідні труби XIV-XVІІ століть, притаманні більшості місцевих замків.

Автор макетів Калман Вішколц розповідає, що найважче було створити зображення тих фортець, від яких нині майже нічого не залишилося. Але і тут були нюанси, адже Хустський замок, хоч і стоїть в руїнах, все ж залишився в матеріалах і дослідженнях, про його вигляд є багато відомостей. Натомість ті замки, що перебувають в занепаді значно довше, відтворити в макеті було доволі складно.

«Для цієї експозиції я створив 12 макетів замків, – зазначає Калман Вішколц. – Однак можна в майбутньому розширити її, адже на території сучасного Закарпаття були й інші фортеці та укріплення, які донині не збереглися, наприклад, в Горянах, Дийді, Есені, Бене, Міжгір’ї тощо».

«Цією виставкою ми загалом хочемо привернути увагу громадськості до питання дослідження й збереження наших замків, – розповідає авторка експозиції, директорка Обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького Ольга Шумовська. – Вони мають велику історичну вагу, однак стоять недосліджені, часто в суцільних руїнах, чекають, поки на них звернуть увагу. Можливо, ця виставка стане якраз тим важелем, який змінить щось в цьому напрямку. Загалом же я сподіваюся, що кожен гість знайде в цій залі щось корисне, нове й приємне. Адже ми дуже старалися, щоб нова виставка сподобалася нашим гостям».

Тетяна ЛІТЕРАТІ, «Про Захід»