“Вогник”: ужгородські рятувальники відкрили інтерактивний клас для навчання дітей правилам безпеки

Клас безпеки “Вогник” для навчання дітей правилам безпеки відкрився на базі пожежної частини на вулиці Кармелюка в Ужгороді. На заняття можуть прийти діти від 3 до 16 років, самостійно або групою з садочка чи класу — розповіла Varosh речниця Управління ДСНС на Закарпатті Наталія Батир.
У спеціально обладнаному приміщенні працівники Управління намагалися відтворити не лише ситуації з протипожежної безпеки, а й усі напрямки, в яких залучені працівники ДСНС.
— Є куточок гірських рятувальників, тобто діти можуть навчитися в’язати альпіністські вузли — це першочергове, що треба знати як туристу, так і гірському рятувальнику, — пояснила Наталя Батир. — Є куточок групи радіаційного і хімічного захисту. Тут навчаємо, як демеркуризувати приміщення, якщо ви розбили ртутний термометр. Це в нас дуже часті виїзди, тому говоримо про це з дітками. Є в нас костюми хімічного захисту, маски, рукавички, розповідаємо їм про хімічні небезпеки. Є ще куточок піротехніків, де ми зімітували таку зону зі штучною травою, щоб діти могли зрозуміти, що не кожну міну можна побачити в траві. Металошукач, до речі, справжній, викликає найбільше захоплення в дітей після куточку вогнеборців.
Речниця рятувальників розповіла, що в кімнаті є ще й куточок водолазів (там є дитячі маски, ласти) та пожежників, де в умовах, максимально наближених до справжніх дітей навчають, як погасити пожежу, яка може виникнути через несправні побутові прилади. За словами Наталі Батир, таким чином діти можуть зрозуміти, як це — бути пожежником і вчаться, як поводитися, якщо ти опинився в приміщенні, де виникла пожежа. Тобто, навчаємо їх, граючись, — сказала речниця.
Заходячи в клас, діти одразу перевдягаються у пожежну форму дитячих розмірів і стають “пожежниками”. В кінці заняття малечі бонусом готують візит до справжньої пожежної частини на 1 поверсі будівлі. Якщо машини не на виїзді, то вже справжні вогнеборці покажуть автомобіль, дозволять посидіти, натискати на різні кнопки, увімкнути сирени тощо.
— Заняття триває близько 2 годин, залежно від кількості дітей, — пояснила речниця. — Ми стараємося не набирати великих груп, збираємо до 15 дітей, щоб мати можливість приділити час кожному.
Класи безпеки є в Чопі, в Тячівському, Мукачівському районах, але, зі слів речниці, вони не такі повні і яскраві, як в Ужгороді. Відкрили інтерактивну кімнату за сприяння польських колег-рятувальників. Торік наші рятувальники їздили до Польщі перебирати досвід і побачили такий клас. Частково профінансувало обладнання класу безпеки в Ужгороді Міністерство закордонних справ Польщі.
— В Польщі дуже розвинений добровільний рух і дітей навчають добровільному пожежництву з малечку, — пояснила Наталя Батир. — Ми працювали в цьому напрямку, в нас є класи безпеки в школах, але серйозних, масштабних занять в інтерактивному просторі, так яскраво наповненому, який охоплював би всі напрямки нашої діяльності в нас не було.
Наразі заняття відбуваються, тільки-но набереться група. Звертатися і записуватися на заняття можна, написавши на сторінку Управління ДСНС у Закарпатській області у будь-якій соцмережі.
Фото Катерини Петруньо та зі сторінки Управління ДСНС у Закарпатській області у Фейсбуці
До теми
- «Я найстарший у бригаді, мені скоро 60, але за фізичною підготовкою можу дати фору набагато молодшим хлопцям. Стара закалка…» Історія бійця 128-ї бригади Анатолія
- Вікторія Тимчик - про те, як Закарпаття адаптує стратегії імунізації до унікальних реалій прикордонного регіону
- «Полон — це дрібниці, найстрашніше — бачити, як гине Маріуполь»: історія захисника Азовсталі Геннадія Збандута
- «У Норвегії під вартою краще, ніж у Росії на волі»: історія бійця Столяра з 128-ї бригади
- «Я міг би стати офіцером, але краще залишуся солдатом. Люблю бойові виїзди, адреналін, двіж…» Історія бійця 128-ї бригади Тимура
- Сьогодні на Закарпатті стартує Український тиждень імунізації
- Михайло Маркович: «За старими фотографіями — велика історія і зниклий світ, який треба відкривати»
- «Ми зупинили ворожих штурмовиків із автоматів, а далі їх розібрали на друзки наші безпілотники й арта…» Історія бійця 128-ї бригади Миколи
- «У своєму підрозділі ми живемо сім’єю – тут братерство, а не статутщина…» Історія бійця 128-ї бригади Богдана
- Урок мужності від закарпатських гвардійців: дрони, медицина і натхнення
- Від фізика до снайпера. Як шкільний вчитель став невидимим воїном Нацгвардії
- «Велика Паладь-Нодьгодош»: перше відкриття прикордонного КПП за 20 років. Як працюватиме і розвиватиметься новий пункт пропуску на Закарпатті?
- «Мені є за кого воювати – шестеро дітей. Наймолодша донька народилася минулого місяця…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- «Я українець і готовий життя покласти за своїх дітей…» Історія бійця 128-ї бригади Василя
- Плямисті олені, 57 гектарів і пантокрин: ферма, якої нема більше ніде в Україні
- Петанк як реабілітація: в Ужгороді пройшов тренінг для фізіотерапевтів
- Ліф на варті кордону: чотирилапий герой Чопського загону
- Може летіти на відстань до 7 км: волонтери "Руху підтримки закарпатських військових" виготовили дрон "Горгона"
- «В пікіруючому польоті скидаю вибухівку прямо у ворожий бліндаж…» Історія бійця 128-ї бригади Романа
- «За три виїзди в мене було п’ять підривів на протипіхотних мінах…» Історія бійця 128-ї бригади Олега
До цієї новини немає коментарів