“Вогник”: ужгородські рятувальники відкрили інтерактивний клас для навчання дітей правилам безпеки
Клас безпеки “Вогник” для навчання дітей правилам безпеки відкрився на базі пожежної частини на вулиці Кармелюка в Ужгороді. На заняття можуть прийти діти від 3 до 16 років, самостійно або групою з садочка чи класу — розповіла Varosh речниця Управління ДСНС на Закарпатті Наталія Батир.
У спеціально обладнаному приміщенні працівники Управління намагалися відтворити не лише ситуації з протипожежної безпеки, а й усі напрямки, в яких залучені працівники ДСНС.
— Є куточок гірських рятувальників, тобто діти можуть навчитися в’язати альпіністські вузли — це першочергове, що треба знати як туристу, так і гірському рятувальнику, — пояснила Наталя Батир. — Є куточок групи радіаційного і хімічного захисту. Тут навчаємо, як демеркуризувати приміщення, якщо ви розбили ртутний термометр. Це в нас дуже часті виїзди, тому говоримо про це з дітками. Є в нас костюми хімічного захисту, маски, рукавички, розповідаємо їм про хімічні небезпеки. Є ще куточок піротехніків, де ми зімітували таку зону зі штучною травою, щоб діти могли зрозуміти, що не кожну міну можна побачити в траві. Металошукач, до речі, справжній, викликає найбільше захоплення в дітей після куточку вогнеборців.
Речниця рятувальників розповіла, що в кімнаті є ще й куточок водолазів (там є дитячі маски, ласти) та пожежників, де в умовах, максимально наближених до справжніх дітей навчають, як погасити пожежу, яка може виникнути через несправні побутові прилади. За словами Наталі Батир, таким чином діти можуть зрозуміти, як це — бути пожежником і вчаться, як поводитися, якщо ти опинився в приміщенні, де виникла пожежа. Тобто, навчаємо їх, граючись, — сказала речниця.
Заходячи в клас, діти одразу перевдягаються у пожежну форму дитячих розмірів і стають “пожежниками”. В кінці заняття малечі бонусом готують візит до справжньої пожежної частини на 1 поверсі будівлі. Якщо машини не на виїзді, то вже справжні вогнеборці покажуть автомобіль, дозволять посидіти, натискати на різні кнопки, увімкнути сирени тощо.
— Заняття триває близько 2 годин, залежно від кількості дітей, — пояснила речниця. — Ми стараємося не набирати великих груп, збираємо до 15 дітей, щоб мати можливість приділити час кожному.
Класи безпеки є в Чопі, в Тячівському, Мукачівському районах, але, зі слів речниці, вони не такі повні і яскраві, як в Ужгороді. Відкрили інтерактивну кімнату за сприяння польських колег-рятувальників. Торік наші рятувальники їздили до Польщі перебирати досвід і побачили такий клас. Частково профінансувало обладнання класу безпеки в Ужгороді Міністерство закордонних справ Польщі.
— В Польщі дуже розвинений добровільний рух і дітей навчають добровільному пожежництву з малечку, — пояснила Наталя Батир. — Ми працювали в цьому напрямку, в нас є класи безпеки в школах, але серйозних, масштабних занять в інтерактивному просторі, так яскраво наповненому, який охоплював би всі напрямки нашої діяльності в нас не було.
Наразі заняття відбуваються, тільки-но набереться група. Звертатися і записуватися на заняття можна, написавши на сторінку Управління ДСНС у Закарпатській області у будь-якій соцмережі.
Фото Катерини Петруньо та зі сторінки Управління ДСНС у Закарпатській області у Фейсбуці
-->
До теми
- Колись, у мирному житті, він був фотографом і працював на телебаченні. Знімав з Кузьмою «Шанс» і « «Шиканемо». А зараз він воїн.
- «Зараз у нас є шанс зберегти країну й вибороти право на вільне життя. Бо якщо програємо, більше шансів не буде…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- «Війна – це важка й страшна робота, але тут кожен проявляє свою сутність, бачить, ким він є насправді…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- Відомий закарпатець, народний артист України Іван Попович сьогодні відзначає 75-ліття
- «На бойових позиціях головне – не панікувати. Чим холоднокровніше поводишся, тим більше шансів уціліти…»
- «Після контузії мене хотіли госпіталізувати на тиждень, але я відпросився: «У мене поважна причина – одруження!»
- Галина Кенез: «Всі ми хочемо жити у вільній незалежній Україні. А для того, щоби в ній жити, за неї треба боротися»
- Нацгвардійці на Закарпатті відпрацювали пошук і затримку диверсантів
- «На бойовій позиції під постійними обстрілами ми думали про одне – як виконати завдання і вціліти…»
- "Я не була на могилах рідних жодного разу". Історія бойової медикині 128-ї бригади, у якої Росія вбила всю сім'ю
- «Я пішов у ЗСУ, щоб мої діти не бачили, що таке війна…»
- «Страх є страх. Й зрозуміло – йде війна. Але ж якщо всі боятися будуть, то що?»
- «Якби я не хотів жити в цій країні, не пішов би воювати за неї…». Історії з фронту від захисників зі 128-ї бригади
- «Впродовж однієї години ми знищили зі «Стугни» ворожий танк і БМП-3»: історії з фронту від 128-ї бригади
- «Найближче з ворогом я стикався на витягнуту руку…» Історія Валерія, бійця 128-ї бригади
- "Ми обов’язково переможемо – у нас є дух свободи". Історія су-шефа, який став штурмовиком, а зараз служить у ТЦК на Закарпатті
- «Звичайно, тут важко – і психологічно, і фізично. Але я розумію, що треба виконувати свою роботу…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія "Челентано"
- Молодший сержант Юлій «Історик» захищав Україну у 2014-2015 роках, без вагань став на захист і в лютому 2022-го
- 21-річний воїн 128-ї бригади Роман з Ужгорода: "Коли після війни повернуся в цивільне суспільство, хочу про все забути. Хоча не забуду…"
- Олександр «Юрист»: «У мене хороших друзів більше нема… Фото є, а друзів нема». Історія військового з ТЦК
До цієї новини немає коментарів