В Ужгороді за два дні роботи польової кухні роздали понад 200 гарячих обідів (ФОТО, ВІДЕО)

Переселенка з Харкова Наталя проживає в Ужгороді з 5 квітня. Пообідати на польовій кухні прийшла вперше. Наталя розповіла, що візьме обід із собою: "У готелі немає де готувати. У нас тільки кип’ятильник, ми можемо чай приготувати. Тому нам дуже це допомагає. Борщ смачний, такий як бабуся готує. Вона у Харкові залишилася".
З онуком прийшла до парку Валентина. "Я прийшла показати, як виглядає польова кухня, як наші солдати їдять на фронті, де готують. Тут нас вмовили скуштувати хоча б щось. А онук дуже любить борщик, то він собі з’їв борщику", — каже ужгородка.

Лілія та Леонід переселенці зі Скадовська, Херсонської області. Зараз вони живуть в Ужгороді поряд з Боздоським парком, де розгорнули польову кухню. Вони також взяли обід із собою додому. "Нам дали борщик, і макарони по-флотськи, і печиво до чаю. Навіть хліб поклали", — розповіла жінка.

Вже понад 9 місяців волонтерить в Ужгороді переселенка з міста Вугледар, що на Донеччині, Наталя Сівак. Зараз на кухні жінка допомагає готувати та роздавати їжу. "Люди приходять звідусіль: з готелів, шкіл, хостелів. Звідусіль приходять до нас поїсти. І тут годуємо, і з собою даємо. Усе приготоване з любов’ю, щедро. Нехай до нас приходять ще люди. Будемо чекати", — каже вимушена переселенка.

Організували польову кухню представники громадської організації "Якість життя" спільно з рятувальниками та міською владою, розповіла голова організації Наталя Журавльова. Продукти закуповують за благодійні внески.

"Дуже багато переселенців, дуже багато людей, у яких вимикають світло. Тому й прийшла така ідея. Ми радимося з кухарями, які працюють в аварійно-рятувальному загоні. З ними радимося як краще, як смачніше буде. Минулого разу ми прийшли, то взагалі майже нікого не було. Тому ми розвозили обіди в школи, де живуть переселенці. Розвозили їм на місце гарячі страви", — пояснила голова.
Працюватиме польова кухня 4 січня, а після цього щоп’ятниці до кінця зими. Обіди видають з 12 години.
Суспільне Закарпаття
До теми
- В Ужгороді завершилася літня школа гончарства просто неба
- Про що писали газети в Ужгороді 100 років тому – у липні 1926 року
- Мама здійснила мрію загиблого сина: на вершині Карпат замайорів його прапор
- Знайдіть мене і поверніть. Щонеділі в Ужгороді нагадують про зниклих і полонених військових
- Загадка огорожі кафе-музею «Під замком» в Ужгороді
- Один договір — три заклади: як дві закарпатські громади вирішили питання дозвілля для дітей
- 184 малюки народилися в Ужгороді у червні
- Вчитися захищати себе і рідних. Як на Закарпатті працює центр нацспротиву
- Понад 100 учасників і майже дві тонни зібраного сміття: підсумки 28-го Екопікніка CHYSTO.DE?!
- Опанувала жестову мову й навчилася шити: історія переселенки з Донеччини Ольги, яка нині проживає в Ужгороді
- Як в Ужгороді тваринам допомагають боротися зі спекою: поради ветеринара
- Наталія Петій-Потапчук: «Національна, народна культура має колосальне значення саме в час війни»
- Стали відомі імена двох закарпатців, які повернулися з російського полону
- 18 хвилин між життям і інфарктом: репортаж із операційної Закарпатського кардіоцентру
- Закарпаття змінюється – нові мешканці та підприємства відкривають стратегічні можливості, – підсумки публічного діалогу
- Кава по-закарпатськи. Історія, традиції та бізнес улюбленого напою
- "Люди йдуть в театр за емоціями — ми їм це даруємо", — Рудольф Дзуринець
- «Якою є війна зсередини і що змінилося в Ужгороді»: відверта розмова з Владиславом Товтином
- Аромат, що закохує: на набережній Незалежності в Ужгороді квітне найдовша липова алея
- Яка реліквія схована в хресті іконостаса греко-католицького кафедрального собору в Ужгороді?

До цієї новини немає коментарів