В Ужгороді за два дні роботи польової кухні роздали понад 200 гарячих обідів (ФОТО, ВІДЕО)

Переселенка з Харкова Наталя проживає в Ужгороді з 5 квітня. Пообідати на польовій кухні прийшла вперше. Наталя розповіла, що візьме обід із собою: "У готелі немає де готувати. У нас тільки кип’ятильник, ми можемо чай приготувати. Тому нам дуже це допомагає. Борщ смачний, такий як бабуся готує. Вона у Харкові залишилася".
З онуком прийшла до парку Валентина. "Я прийшла показати, як виглядає польова кухня, як наші солдати їдять на фронті, де готують. Тут нас вмовили скуштувати хоча б щось. А онук дуже любить борщик, то він собі з’їв борщику", — каже ужгородка.

Лілія та Леонід переселенці зі Скадовська, Херсонської області. Зараз вони живуть в Ужгороді поряд з Боздоським парком, де розгорнули польову кухню. Вони також взяли обід із собою додому. "Нам дали борщик, і макарони по-флотськи, і печиво до чаю. Навіть хліб поклали", — розповіла жінка.

Вже понад 9 місяців волонтерить в Ужгороді переселенка з міста Вугледар, що на Донеччині, Наталя Сівак. Зараз на кухні жінка допомагає готувати та роздавати їжу. "Люди приходять звідусіль: з готелів, шкіл, хостелів. Звідусіль приходять до нас поїсти. І тут годуємо, і з собою даємо. Усе приготоване з любов’ю, щедро. Нехай до нас приходять ще люди. Будемо чекати", — каже вимушена переселенка.

Організували польову кухню представники громадської організації "Якість життя" спільно з рятувальниками та міською владою, розповіла голова організації Наталя Журавльова. Продукти закуповують за благодійні внески.

"Дуже багато переселенців, дуже багато людей, у яких вимикають світло. Тому й прийшла така ідея. Ми радимося з кухарями, які працюють в аварійно-рятувальному загоні. З ними радимося як краще, як смачніше буде. Минулого разу ми прийшли, то взагалі майже нікого не було. Тому ми розвозили обіди в школи, де живуть переселенці. Розвозили їм на місце гарячі страви", — пояснила голова.
Працюватиме польова кухня 4 січня, а після цього щоп’ятниці до кінця зими. Обіди видають з 12 години.
Суспільне Закарпаття
До теми
- Історія одного пам’ятника в Ужгороді: «Весна» Михайла Михайлюка
- Писанки, паска й обряди: особливості Великодня на Закарпатті
- Як святкували Великдень на Закарпатті: традиції та вірування
- Богдан Андріїв: "Щиро вітаю всіх християн, які сьогодні відзначають Світле Воскресіння Христове!"
- Чому у 2026 році Великдень святкують у різні дні та чи можлива спільна дата
- Народні традиції, що лікують: на Закарпатті Захисники виготовляли великодні елементи декору
- Ужгород готується до піку цвітіння сакур
- Як готують традиційну закарпатську паску?
- В Ужгородському скансені буде новий об'єкт — німецька (швабська) каплиця зі Жденіївської громади
- Шлях до дому: як евакуйований притулок «Спиридон» знайшов нове життя на Закарпатті
- Втрачений Ужгород: як на початку століття Великдень святкували
- Графік проведення пасхальних богослужінь та освячення пасок 4-5 квітня в Ужгороді
- Історія одного пам’ятника: Йосип Бокшай і Адальберт Ерделі
- Закарпатська обласна станція переливання крові повідомляє про ГОСТРУ потребу в донорах крові усіх груп
- Від сімейного лікаря до стента: на Закарпатті презентували алгоритм, що рятує життя
- Ужгород наприкінці ХІХ століття: в мережі показали унікальні фото
- Середньовічна крамниця-кав’ярня «Zelo»: кава на травах і пряне молоко в серці Ужгорода
- Відновлення внутрішнього балансу через глинотерапію: поліцейські Закарпаття провели сеанс реабілітації для ветеранів
- Історія одного пам’ятника: Олександр Духнович
- Чому не обов’язково їсти суп і як це впливає на організм — пояснює лікар Михайло Гаврилець

До цієї новини немає коментарів