В Ужгороді відбулася зустріч-пам'яті до 104-ї річниці від дня народження письменника Івана Чендея

Про це розповідає Суспільне Ужгород.
Як розповіла директорка навчального закладу Івета Цегольняй, ліцей назвали на честь Івана Чендея у 2021 році.
"Ми вважаємо, що ця людина заслуговує, заслуговує все, щоб називати його іменем вулиці, школи. Це наш патріот, закарпатець. Я думаю, це все. Він боровся за незалежність України, він говорив чесно про Україну, про права українських людей. Це головна його мета. Я вважаю, саме це вплинуло на те, щоб вибрати це ім'я", — додала вона.
У цьому ж ліцеї працює вчителькою донька письменника Марія Чендей-Трещак. За її словами, він письменник, який творив свій особливий світ, який був пов'язаний саме із Закарпаттям, із закарпатським менталітетом, традиціями:
"Батька вже немає 20 років, але я досі, якщо приймаю якесь важливе рішення або роблю якийсь вчинок, який потребує роздумів, я думаю, перш за все, про те, що б мій батько в цій ситуації зробив чи сказав".
На зустріч з Києва приїхав літературознавець Микола Жулинський, який товаришував із закарпатцем з 1978 року.
"Образне мислення Івана Михайловича воно вражає, тому що я, можливо, вперше побачив, як письменник працює над словом. Я пам'ятаю, прочитав його повість "Луна блакитного овиду". Я був просто вражений, захоплений, тому що так описати сприйняття природи і так слово припасувати, як кажуть, одне до одного, щоб створювався образ того ранкового світанку, природного того світу, в якому він виростав в дитинстві", — додав він.
У межах заходу також презентували третю книгу щоденників Івана Чендея. Прозаїк Павло Вольвач зазначив, що автор писав їх протягом 43 років — з 1953 по 1996 рік. За його словами, це видання є своєрідним літописом, інтимним щоденником та пам'ятником психології мислячої людини в тоталітарну та посттоталітарну добу.
Також під час заходу учениці ліцею виконали пісню "Гуцулка Ксеня". Як пояснила онука письменника Ольга Трещак, за розповідями родини, це була його улюблена пісня.
"Насправді, я його взагалі не знала, тому що він помер до мого народження. Я лише знаю про нього з розповідей мами, з розповідей взагалі нашої родини і з його творів. Розповідали, що він був сценаристом фільму "Тіні забутих предків"", — поділилася онука письменника.


До теми
- Синьо-жовтий символ свободи: Україна відзначає День Державного Прапора
- «Вона навчила мене терпінню»: як службова собака Квейсі допомогла прикордоннику повернутися до спокійного життя
- «Бограч-index» – серпень 2026: за місяць ціни за продукти змінилися на 1,1%
- «Я не збираюся жити в іншій країні»: Надія Дьолог — про Ужгород, спорт і шлях до Паралімпіади
- Почути, підтримати, допомогти: як працюють військові психологи
- Через бойові дії із суттєвим запізненням курсує низка потягів до Закарпаття
- Стіл пам’яті: від закарпатської ідеї — до загальноукраїнської акції
- «Хто, кого і як має?» В Ужгороді відбудеться відверта розмова про психологію влади, ігор та тіла
- Традиційні сири та отари овець: як на Синевирі відроджують вівчарство
- На Тячівщині створять «Соляний атлас»: шукають джерела, копальні та давні шляхи
- Будинок «Просвіти» в Ужгороді: історія осередку української культури, де колись працював кінотеатр «Уранія»
- До Дня Незалежності в Ужгороді говоритимуть про культуру пам’яті
- Закарпатські прикордонники пройшли тренінг з профілактики професійного вигорання та психологічної підтримки
- «Безпечним є тільки те, що твоє» – оператор FPV-дронів «Коло»
- Річки Закарпаття міліють: водність окремих басейнів впала до 17% (ФОТО)
- У біопарку в Синевирській Поляні на Закарпатті олені почали змінювати роги ВІДЕО
- Бойовий шлях і незламна мотивація прикордонника Мукачівського загону Ігоря Кучмука
- Станція переливання крові на Закарпатті потребує донорів усіх груп
- Меценатів просять долучитися до облаштування Краєзнавчого музею Тячівщини імені Олега Куцина
- Від Ужгорода до Африки: неймовірна історія художниці Ілуш Брезной
До цієї новини немає коментарів