«Війна – це найгірше, що може статися з людиною, але хтось мусить вибити орків з України», - військовий 128-ї бригади

На черзі - розповідь солдата Олександра.
– 22 лютого, за два дні до вторгнення Росії, я вивіз своїх рідних із Києва на Закарпаття, а сам пішов у військкомат. Хоча під мобілізацію не підпадав – до того в армії не служив, працював у Києві ІТ-шником.
Потрапив у 128 бригаду і останні два місяці наш підрозділ тут – на передку. Гарячу їжу нам підвозять раз на добу, а з нею консерви, сухпаї, воду, заряджені павербанки. Спимо у виритих бліндажах. Виїхати звідси й помитися вдається раз на тиждень чи два, а якщо складна бойова обстановка, то сидимо без виїзду в цивілізацію й довше. Мобільний зв'язок нестабільний, хоча в ясну погоду можна додзвонитися до рідних і сказати, що все нормально.
Які враження? Війна – це найгірше, що може статися з людиною. Але мусить хтось бути тут і вибити орків з України. Звичайно, дуже хочеться додому. Повернемося після перемоги!
До теми
- «Я найстарший у бригаді, мені скоро 60, але за фізичною підготовкою можу дати фору набагато молодшим хлопцям. Стара закалка…» Історія бійця 128-ї бригади Анатолія
- «Полон — це дрібниці, найстрашніше — бачити, як гине Маріуполь»: історія захисника Азовсталі Геннадія Збандута
- «У Норвегії під вартою краще, ніж у Росії на волі»: історія бійця Столяра з 128-ї бригади
- «Я міг би стати офіцером, але краще залишуся солдатом. Люблю бойові виїзди, адреналін, двіж…» Історія бійця 128-ї бригади Тимура
- Сьогодні на Закарпатті стартує Український тиждень імунізації
- Михайло Маркович: «За старими фотографіями — велика історія і зниклий світ, який треба відкривати»
- «Ми зупинили ворожих штурмовиків із автоматів, а далі їх розібрали на друзки наші безпілотники й арта…» Історія бійця 128-ї бригади Миколи
- «У своєму підрозділі ми живемо сім’єю – тут братерство, а не статутщина…» Історія бійця 128-ї бригади Богдана
- «Велика Паладь-Нодьгодош»: перше відкриття прикордонного КПП за 20 років. Як працюватиме і розвиватиметься новий пункт пропуску на Закарпатті?
- «Мені є за кого воювати – шестеро дітей. Наймолодша донька народилася минулого місяця…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- «Я українець і готовий життя покласти за своїх дітей…» Історія бійця 128-ї бригади Василя
- Плямисті олені, 57 гектарів і пантокрин: ферма, якої нема більше ніде в Україні
- «В пікіруючому польоті скидаю вибухівку прямо у ворожий бліндаж…» Історія бійця 128-ї бригади Романа
- «За три виїзди в мене було п’ять підривів на протипіхотних мінах…» Історія бійця 128-ї бригади Олега
- «Діти – моя найбільша мотивація, я тут, щоб росіяни не дійшли до мого дому…» Історія бійця 128-ї бригади Василя
- Кавування по-закарпатськи у ветеранській кав’ярні Gato: історія Михайла Кузьми “D2”
- Від сцени до лінії фронту: історія актора Мукачівського драматичного театру Євгена Човбана
- «Чи виконав я свою місію – відомстив за батька? Поки ні, буду воювати до закінчення війни…» Історія Владислава, бійця 128-ї бригади
- Закарпаття спільно з Румунією та Угорщиною організує освітні заходи для школярів та вчителів
- «Я довіряю своєму підрозділу, ми працюємо як злагоджений механізм…» Історія бійця 128-ї бригади Сергія
До цієї новини немає коментарів