Волонтерство вимагає часу й системності. Інтерв'ю з керівницею закарпатського Пласту Людмилою Лівак

— Розкажіть про історію створення Пласту на Закарпатті.

— 100 років тому Пласт на Закарпатті почався з перших пластових сходин у Берегівській українській гімназії. І відтоді набув значного поширення на території Закарпаття, оскільки тоді були створені умови для розвитку української мови, культури, а відповідно й у Пласті була велика потреба. Зокрема організація підготувала ґрунт для Карпатської України. А відродження відбулося у 1992 році в Ужгороді. Тоді Олеся Глуханич почала розвивати цей рух. А вже у 1996-му у селі Невицьке відбулося пластове Джемборі, де були пластуни з усього світу.

— Які найголовніші цінності сповідує закарпатський Пласт?

— Найголовніші цінності Пласту незмінні — три головні обов’язки пластуна і пластовий закон. Вони прописані і в стратегії розвитку Пласту в Україні. Стратегічна місія до 2030 року — творити успішну Україну через спроможних пластунів. Ця програма в нашій області також сприяє стратегічним цілям цілої організації.

— Скільки наразі людей є закарпатському Пласті?

— Зараз ми маємо близько 300 пластунів на Закарпатті. Для порівняння, 100 років тому пластунів було від 3 до 6 тисяч. Пласт був майже в кожному селі. Нам є ще куди працювати.

— У грудні 2021-го Закарпатська обласна рада прийняла Програму підтримки Пласту на Закарпатті. Як це може позитивно вплинути на вашу роботу?

— Так, Програма підтримки спрямована на інституційну підтримку Пласту на Закрапатті, що передбачає насамперед поширення в тих районах чи територіальних громадах, де Пласту ще немає. Щоб створити пластовий осередок, потрібно докласти чимало зусиль: знайти локальний актив, заохотити до волонтерської праці, навчити методам роботи з молоддю, інтегрувати до організації через участь у таборах, мандрівках та інших заходах, а крім того, долучити до підтримки розвитку пластових осередків органи місцевого самоврядування. Другий напрямок програми — це підтримка вже існуючих осередків через забезпечення виховних заходів Пласту, а також створення інфраструктури для таборування.

— З якого віку беруть до Пласту?

— Насправді до Пласту можна приєднатися в будь-якому віці. Зараз ми у своєму зростанні спираємося найбільше на батьків, які хочуть привести дітей до Пласту, але бачать, що нам потрібні додаткові робочі руки, тож самі приєднуються, вчаться, і самі починають творити для дітей те ціннісне середовище.

— Які заняття найбільше подобаються пластунам?

— Найбільше, мабуть, ті, до яких вони самі причетні як організатори. У нас діти юнацького віку вже часто самі проявляють ініціативу і творять щось самі відповідно до своїх інтересів. Це найважливіше — мати змогу реалізувати свої ідеї в колі однодумців. А загалом дуже всі чекають на табори, тепер от на зимовий лижний табір. Цього року маємо рекордну кількість зареєстрованих на улюблену подію зими — лижний табір ФЕСТ. 600 людей з усієї України візьмуть участь у заході.

— Як можете оцінити ставлення до Пласту в Україні? За останні 10 років воно сильно змінилось?

— Після Революції Гідності сильно змінилося, люди відчули потребу в передачі цінностей Пласту молодшому поколінню, потребу вкладати в освіту молоді, зокрема в неформальну освіту. Ми, пластуни, теж відчули, що до 2014 року багато чого не усвідомлювали, почали розуміти, що ми втратили можливість працювати з молоддю на сході країни і що з цього вийшло.

— З якими злободенними проблемами в Україні зіштовхується Пласт?

— Найбільша проблема — це волонтери, які готові працювати з дітьми. Це волонтерство, яке вимагає часу й системності. Інша проблема — це наявність приміщень для занять з дітьми, так званий пластових домівок. Вони є дуже важливим ресурсом для роботи з молоддю, яка в домівці знаходить собі власний простір. Також вічна проблема — кошти. Хоч Пласт і безкоштовний ніби (ми платимо членські внески), але часто закупити спорядження дитині чи оплатити табір — усе це лягає на плечі батьків. Не всі батьки собі це можуть дозволити, особливо у малих містах чи селах.

Cуспільне Закарпаття

Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі