Єдину чайну плантацію України відновили на Закарпатті
На Закарпатті група активістів із проєкту порятунку єдиної в Україні чайної плантації під Мукачевом «Жорніна» вдруге за півстоліття рекультивувала плантацію.Про це повідомив координатор проєкту з порятунку чайної плантації «Жорніна» під Мукачевом Максим Малигін, інформує Укрінформ.
«На Закарпатті група активістів з проєкту порятунку єдиної в Україні чайної плантації «Жорніна» вдруге за півстоліття рекультивувала плантацію на Червоній горі під Мукачевом. Доглянута, вона дає вдвічі більше сировини та набагато якіснішої», - повідомив він. За його словами, експерти мали нагоду порівняти цьогоріч урожай чаю з доглянутої плантації з минулорічними зборами, коли вона ще була дикою.«Ми збираємо тут чай уже чотири роки. Після рекультивації та укриття на зиму агроволокном чайні кущі вдвічі вищі та густіші, і, головне, дають якісний матеріал для збору. Цьогоріч ми зібрали просто ідеальні флеші», - розповів координатор проєкту. Наразі на розчищеній активістами частині плантації росте 292 кущі. «Раніше, аби зібрати один кілограм чаю на мукачівській плантації у травні, коли для цього найкращий час, треба було витратити півтори години. І то ми отримували неоднорідний та неякісний матеріал. Але все одно ферментували його, експериментували з цим чаєм, показували його міжнародним експертам. А вже цьогоріч ми цей один кілограм на плантації зібрали за 15 хвилин з однієї ділянки», - зазначив Малигін. Він повідомив, що 14 листопада активісти знову зберуться на плантації на Червоній горі — укриватимуть кущі на зиму агроволокном.
-->
До теми
- «Війна – це важка й страшна робота, але тут кожен проявляє свою сутність, бачить, ким він є насправді…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- Відомий закарпатець, народний артист України Іван Попович сьогодні відзначає 75-ліття
- «На бойових позиціях головне – не панікувати. Чим холоднокровніше поводишся, тим більше шансів уціліти…»
- «Після контузії мене хотіли госпіталізувати на тиждень, але я відпросився: «У мене поважна причина – одруження!»
- Галина Кенез: «Всі ми хочемо жити у вільній незалежній Україні. А для того, щоби в ній жити, за неї треба боротися»
- Нацгвардійці на Закарпатті відпрацювали пошук і затримку диверсантів
- «На бойовій позиції під постійними обстрілами ми думали про одне – як виконати завдання і вціліти…»
- "Я не була на могилах рідних жодного разу". Історія бойової медикині 128-ї бригади, у якої Росія вбила всю сім'ю
- «Я пішов у ЗСУ, щоб мої діти не бачили, що таке війна…»
- «Страх є страх. Й зрозуміло – йде війна. Але ж якщо всі боятися будуть, то що?»
- «Якби я не хотів жити в цій країні, не пішов би воювати за неї…». Історії з фронту від захисників зі 128-ї бригади
- «Впродовж однієї години ми знищили зі «Стугни» ворожий танк і БМП-3»: історії з фронту від 128-ї бригади
- «Найближче з ворогом я стикався на витягнуту руку…» Історія Валерія, бійця 128-ї бригади
- "Ми обов’язково переможемо – у нас є дух свободи". Історія су-шефа, який став штурмовиком, а зараз служить у ТЦК на Закарпатті
- «Звичайно, тут важко – і психологічно, і фізично. Але я розумію, що треба виконувати свою роботу…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія "Челентано"
- Молодший сержант Юлій «Історик» захищав Україну у 2014-2015 роках, без вагань став на захист і в лютому 2022-го
- 21-річний воїн 128-ї бригади Роман з Ужгорода: "Коли після війни повернуся в цивільне суспільство, хочу про все забути. Хоча не забуду…"
- Олександр «Юрист»: «У мене хороших друзів більше нема… Фото є, а друзів нема». Історія військового з ТЦК
- «Я воюю за своїх рідних…». Історія Йордани - військової 128-ї бригади
- Бачив цілі села, де людей майже не лишилося: історія військового Гоги, що був на передовій, а зараз служить в ТЦК
До цієї новини немає коментарів