Як пара з Ужгорода робить фото їжі для закладів Києва, Льовова, Будапешта та Відня (ФОТО)

Varosh розповідає про ідею проєкту “Маслом вгору” від ужгородців Євгена та Олени Кудрявцевих, які понад п’ять років тому переїхали сюди з  Луганська.

Подружжя займається різножанровою фотографією, і один із творчих векторів — food photo. У 2016-му Євген з Оленою заснували блог “Маслом вгору” — зі стилізованими світлинами їжі, рецептами, сімейними історіями, жіночим гумором та легкою іронією.

Лєна готує страви, оформляє їх, створює концептуальний антураж, а Женя відповідає за правильне світло і власне фотосесію. Найчастіше знімають на домашній кухні, а в майбутньому хотіли би облаштувати її під своєрідну фотостудію.

Аби займатися цією справою, треба вдосталь техніки: фотокамера, штативи, професійне світло, набір об’єктивів — це якщо вкрай коротко. Повсякчас слід оновлювати інвентар: фотофони, дощечки, посуд, керамічні вироби… Ось затишні натуральні дощечки — від локального виробника WoodRoom.

Женя з Лєною без упину у пошуках нових деталей — вінтажних, настроєвих — і знаходять цінні ретро-речі на блошиних ринках в Україні та Європі.

«У Нідерландах Лєна викинула частину власного багажу, аби вмістити посуд у ручну поклажу. Ще й в аеропорту пояснювала, нащо їй ніж для устриць, — мовить Євген. — Ми завжди шукаємо старі ножі, виделки, таці, заварники, які пасують до нашого стилю».

“Маслом вгору” має дещо різний контент у фейсбуці та інстаграмі, ось в інстаграмі — більше гумору. А загалом ідея — це симбіоз естетичної смачної фотографії з рецептами, буденними замальовками з життя та нотками жіночої іронії.

У блозі з’являються світлини з кухні Кудрявцевих, а також з місцевих кафе та ресторанів. Контент-план — спонтанний, але й продуманий водночас.

«Ми не складаємо план публікацій, але іноді проговорюємо актуальність якоїсь теми. Наприклад, напередодні Масляної у блозі з’явилися три рецепти млинців на основі фруктового пюре: полуничного, грейпфрутового та вишневого», — розповідає Лєна.

У соцмережах Олена ділиться власними варіаціями рецептів, а також черпає ідеї з іноземних сайтів.

«Ми не є професійними кухарями, зате постійно з ними спілкуємося і живемо у цій сфері. Крім того, є такий вислів: Якщо ти думаєш, що винайшов щось нове — просто погугли. Я гадала, що придумала печиво із лавандою, а виявилося – це класичне французьке, зветься Фроліні».

Аби втілити задум, зазвичай треба кілька днів. Адже слід сформулювати ідею, придбати все необхідне, приготувати страву, налаштувати техніку, відзняти. Можна і за кілька годин впоратися, а буває і трьох днів замало. Ось для “Фіолетового проєкту” для ТМ PyramidaUA знадобилося три дні, аби знайти квіти, посуд, свіжі ягоди, барвники, одяг для Лєни, адже вона мала бути в кадрі.

Пара створює світлини для Закарпаття, Чернівців, Львова, Києва, Угорщини, Австрії, Монако. Йдеться про різноформатні заклади, бренди, події: Кухня. Гастрономічний бутик, Синевирський перевал, Eat me cafe, Riverside, KontraBass, Lab Pub, Boutique le chocolat, Мала гора, ПанЖаПан (Чернівці), Vintage Boutique (Львів), 3-B Cafe (Київ), DeliFish Cafe (Київ), Blue Bird Cafe (Будапешт), Shrnk (Відень), Chefs World Summit (Монако) та інші.

***

Ми попросили Євгена назвати три правила food photo:

• 45 градусів – оптимальний кут для зйомки їжі. Під таким кутом ми бачимо страву  на столі і підсвідомо цей ракурс є найсмачнішим. Коктейлі за барною стійкою бачимо на рівні очей, тому їх так і знімають. Звісно, бувають виключення. Загалом: що вище предмет, то нижчий ракурс зйомки.
• Те, що стоїть, не повинно лежати (якщо це не концепт). Тому пляшки і келихи, що лежать, виглядають дешево.
• Найкрупніший предмет завжди виглядатиме у кадрі головним. Наприклад, якщо в кадрі цукерка і чашка, то ця історія про чашку, вона ніколи не стане рекламою цукерки. Ми не помітимо цукерку і не купимо її.

Евеліна Гурницька, Varosh