Професор УжНУ Сергій Федака провів лекцію про історію Ужгорода

Потім відомий науковець розповів про те, коли вперше була використана назва міста Ужгород у його слов’янському варіанті. Зі слів професора, слов’янська назва Ужгород широко почала вживатися щодо нашого міста із входженням Підкарпатської Русі в 1919-му автономною одиницею до складу Чехословаччини.
«Чехословаччина почала запроваджувати на території Підкарпатської Русі реформи, ввела навчання в школах на місцевій говірці, але якщо повертатися до теми нашої нинішньої розмови, то на офіційному рівні саме в цей час була запроваджена нова слов’янська назва міста – «Ужгород», і вона вже вживається з того часу в усіх документах», – розповів Сергій Федака.
До речі, чехи не обмежилися перейменуванням Унгвара в Ужгород, у той же час і Мункач став Мукачевом, Берегсас – Береговом тощо.
Зі слів професора, етимологія, тобто походження старої назви «Унгвар», лишається й досі предметом для дискусій. «Друга частина назви «вар», «варош» більш-менш прозора – це укріплення, місто. А ось корінь «унг» дуже давній, він містить носовий приголосний «г», типовий для давніх слов’ян, який із часом перейшов до давніх тюрків та мадярів. Слово «унг», на думку частини дослідників, тюркського походження і означає болотисту місцевість. У принципі, це відповідає характеру нашого міста, бо річка Уж протікала його територією кількома рукавами, місцевість, відповідно, була болотистою, особливо навесні, коли річка розливалася. Відповідно, коли був побудований замок на горі, й виникла сама назва «Унгвар» – укріплення на болотистій місцевості».
Окремі науковці, за словами Сергія Федаки, пропонують свої пояснення старої назви міста, але факт є фактом – із 1919 року слов’янська за своїм характером назва «Ужгород» починає домінувати в офіційній документації, в спілкуванні й під цією назвою фігурує в історії.
Джерело: прес-служба Ужгородської міської ради
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- Історія одного пам’ятника в Ужгороді: «Весна» Михайла Михайлюка
- Писанки, паска й обряди: особливості Великодня на Закарпатті
- Як святкували Великдень на Закарпатті: традиції та вірування
- Богдан Андріїв: "Щиро вітаю всіх християн, які сьогодні відзначають Світле Воскресіння Христове!"
- Чому у 2026 році Великдень святкують у різні дні та чи можлива спільна дата
- Народні традиції, що лікують: на Закарпатті Захисники виготовляли великодні елементи декору
- Ужгород готується до піку цвітіння сакур
- Як готують традиційну закарпатську паску?
- В Ужгородському скансені буде новий об'єкт — німецька (швабська) каплиця зі Жденіївської громади
- Втрачений Ужгород: як на початку століття Великдень святкували
- Графік проведення пасхальних богослужінь та освячення пасок 4-5 квітня в Ужгороді
- У 86 і 87 – заради безпеки: подружжя з Донеччини оформило на Закарпатті свої перші закордонні паспорти
- Історія одного пам’ятника: Йосип Бокшай і Адальберт Ерделі
- Закарпатська обласна станція переливання крові повідомляє про ГОСТРУ потребу в донорах крові усіх груп
- Ужгород наприкінці ХІХ століття: в мережі показали унікальні фото
- Середньовічна крамниця-кав’ярня «Zelo»: кава на травах і пряне молоко в серці Ужгорода
- Відновлення внутрішнього балансу через глинотерапію: поліцейські Закарпаття провели сеанс реабілітації для ветеранів
- Історія одного пам’ятника: Олександр Духнович
- Ужгород у передчутті сакурового цвітіння: місто вже наповнюється весняними барвами
- Втрачений Ужгород: музеї та цінності, які втратило місто

До цієї новини немає коментарів