Валерій Кісюк з Ужгорода розповів про urban style та життя у Лондоні (ФОТО)

Varosh знайомить нас з ним, а також його думками про життя, моду та одяг.
Я народився та виріс в Ужгороді, мій підлітковий вік припав якраз на переломний період в нашій країні, коли почали з’являтися магазини з одягом, що на фоні “барахолок” було просто якимось лакшері. Із самого дитинства, я дуже був уважним до деталей та любив «припарадитися», як у нас кажуть. У 9 років попросив батьків купити мені метелика на день народження.
Моя освіта ніякого відношення до фешн-індустрії не має, за фахом я економіст. Але це мені не заважає балансувати між цими різними сферами мого життя.





Речі для мене – це дуже простий спосіб самовиразу, дуже крутий антистресс і взагалі щось таке, що приносить задоволення.
Я переїхав з Ужгорода у 2012 році, з того часу багато чого змінилося, змінився я сам, мій спосіб життя, а з тим і мій стиль. Звичайно купівельна спроможність у Європі вища, тому можна собі більше дозволити, можна експериментувати.



Мені важко охарактеризувати свій стиль самому, дуже хотів би, щоб це зробив хтось зі сторони. Напевно зараз це більш стиль чоловіка, що живе у великому місті – urban style.
Тепер, коли я дуже багато кожного дня багато пересуваю містом, то намагаюсь одягатися максимально зручно, але завжди переконуюсь, що є якась деталь, що додає особливості. Але при нагоді не пропущу можливості одягнути на себе щось, що для когось може здатися тим, що виходить за рамки. Взагалі треба дуже добре розуміти куди ти йдеш, з ким будеш бачитись, яка погода на вулиці і відповідно до того формувати свій лук.







Почав вести Інстаграм у 2012 році, тоді зовсім ще не розумів, що з цього буде. І мої перші фото, це відверте “хоть шо”. Потім поступово почав вдосконалювати свій контент, хоча ще є над чим працювати. Підписників у мене мало, але відповісти чому так, мені поки важко. Мені здається, що потрібно, аби тебе помітили і почали цікавитись, так і буде розширюватись коло людей, що стежать за сторінкою. Купувати ж підписників я принципово ніколи не хотів, бо вважаю, що це не зовсім чесно.
Мені дуже хотілося б подати комусь хороший приклад, щоб ті, хто сумніваються, перестали це робити і позбавились безглуздих комплексів. На мою думку в Україні молодь вже набагато розкутіша і з ширшим кругозором, ніж це було років 15 тому і це мене радує.
Росана Тужанська
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- Що означає цифра на фасаді колишньої мерії Ужгорода?
- Любов, що рятує в полоні: історія подружжя Андрія Раітіна та Олени Терещенко з Маріуполя в Ужгороді
- Запрацював Ужгородський районний осередок ГО "Захист держави"
- У січні в Ужгороді народилися 91 дівчинка та 103 хлопчики, серед яких — одна двійня
- Понад 4 тисячі випадків захворювання на грип та ГРВІ виявили минулого тижня на Закарпатті
- Щороку на облік у Закарпатському протипухлинному центрі уперше стають близько 3 000 нових пацієнтів
- Освітній фронт Закарпаття: ректорка Наталя Шетеля про зміни, виклики та перемоги Академії
- Валентин Штефаньо створив торт “Іглава” – солодкий символ вдячності та дружби
- Втрачений Ужгород: будинок піаністки Емілії Кофман
- Від локального серіалу до великих екранів: як створюється повнометражна «Наша файта»
- Перший пам’ятник Ужгорода
- Безпечна вода і гідні санітарні умови як основа здоров’я дітей: UNICEF та NEEKA посилюють співпрацю в Ужгороді
- В Україні зростають ціни на житло у 2026 році: на якому місці Ужгород в рейтингу?
- Підтримка ВПО з Луганщини: в Ужгороді відбувся візит до гуманітарного штабу Новоайдарської громади
- Рік Родини розпочала Мукачівська греко-католицька єпархія
- "Не маємо залишати сім'ї сам на сам із болем": в Ужгороді вийшли на акцію-нагадування про полонених і зниклих безвісти
- Музей Федора Манайла в Ужгороді: побачити життя митця на власні очі
- Втрачений Ужгород: про що писали міські газети 100 років тому, у січні 1925 року
- Дитячі голоси вітають ужгородців у міському транспорті
- Сьогодні – Водохреще, або Богоявлення Господнє: все, що потрібно знати про свято

Самовыражение...ну конечно...
на вид первый вопрос - а не петушок ли он часом ?