Сьогодні — Перший Медовий Спас, чи Маковій

Звичай вшанування родючості матінки-природи та поклоніння її силам прийшов до нас з давніх-давен. Яку таємницю приховує маковійська квітка, якими прикметами та повір’ями повниться цей день, і які обрядові страви готували господині до святкового столу — про все далі.
Таємниці маковійської квітки
Однією із прадавніх традицій українського народу є святкування напередодні Медового Спасу дитячого свята, свята квітів та городини — маковійської квітки, маковійки, маковійчики. У ньому брали участь хлопчики та дівчатка від 5 до 15 років. Напередодні свята дівчата збиралися разом, співали пісень, плели із любистку, чорнобривців, барвінку, настурцій, васильків, м’яти, чабрецю та інших рослин маковійську квітку. Кожне зілля мало свій зміст, одне — привертало в дім достаток, інше — здоров’я, третє — відводило від родини лихо, захищало віз злих сил… Таємниці складання маковійки передавалися від матері до донечки, від бабусі до онучки.
Господині ж тим часом готували до освячення городину й мак, і приказували-заповідали: щоби дітки росли, молодята жили щасливо, господарство ширилося-множилося, а лихі люди оминали. Після того голівки маку обпліталися намистами, обвивалися рушником, зв’язувалися червоною стрічкою, щоб уся родина була «червонясто-здоровою». Мати урочисто вручала доньці квіти й городину, приговорюючи: «На, доню, квітку, щоби ти була така ж гарна, багата і пригожа».
Після освячення в церкві маковійська квітка чіплялася перед образами та ставала оберегом родини від усілякого зла. Маковійчики заплітали дівчата в коси, їх клали біля породіллі, щоби легше народила, і щоби новонароджене дитя було здорове й захищене. Освячений мак слугував оберегом дому та родини, він упродовж року додавався в ритуальні страви.
На Медовий Спас навіть жебрак мед куштує
На Маковія господині готували багатий пісний стіл, на якому обов’язково були присутні обрядові страви — освячений мед нового врожаю, макові шулики, коржі з маком та пиріжки, медові напої. Була традиція — обов’язково нагодувати медовими ласощами дітей та бідних. За повір’ями, на Медового Спаса необхідно з’їсти ложку освяченого меду та запити трьома ковтками води. Після того можна сміливо загадувати бажання та очікувати здоров’я та щастя на увесь рік!
Пройшов Спас — пішло літо від нас
З Маковія розпочинався піст-Спасівка — Успенський піст, який триває до дня Успіння Пресвятої Богородиці. Починаючи з Медового Спасу починалися і проводи літа. Після Маковія вода у водоймах стає холодною, випадають холодні роси. У народі казали: «Маковій літо на осінь міняє».
До теми
- Музейний лекторій: русалки, мавки, повітрулі, потерчата у світогляді закарпатців
- Великдень в Ужгороді: як освячували кошики в храмах міста
- Великдень на Закарпатті 100 років тому: фото та традиції предків (ФОТО)
- Втрачений Ужгород: будівля ощадної каси
- Історія одного пам’ятника в Ужгороді: «Весна» Михайла Михайлюка
- Писанки, паска й обряди: особливості Великодня на Закарпатті
- Як святкували Великдень на Закарпатті: традиції та вірування
- Богдан Андріїв: "Щиро вітаю всіх християн, які сьогодні відзначають Світле Воскресіння Христове!"
- Чому у 2026 році Великдень святкують у різні дні та чи можлива спільна дата
- Ужгород готується до піку цвітіння сакур
- Як готують традиційну закарпатську паску?
- В Ужгородському скансені буде новий об'єкт — німецька (швабська) каплиця зі Жденіївської громади
- Втрачений Ужгород: як на початку століття Великдень святкували
- Ужгород наприкінці ХІХ століття: в мережі показали унікальні фото
- Ужгород у передчутті сакурового цвітіння: місто вже наповнюється весняними барвами
- Втрачений Ужгород: музеї та цінності, які втратило місто
- Від стародруків до імператорських указів: раритети із фондів обласного краєзнавчого музею
- В обласному центрі стартував основний етап міського конкурсу «Ужгород очима школярів»
- Втрачений Ужгород: загадка найстарішої замкової фрески (Фото)
- Більше 500 унікальних екземплярів і століття історії: де побачити колекцію фотоапаратів в Ужгороді




До цієї новини немає коментарів