В Ужгороді відкрили пам’ятну дошку видатному архітектору Людовиту Оельшлагеру

Подія, що зібрала дипломатів, науковців та громадськість, стала результатом спільних зусиль українських, словацьких та чеських партнерів. Ініціаторами виступили Ужгородське товариство словаків та Клуб Масарика в Ужгороді. Фінансову підтримку проєкту надали ГО «Пожарники м. Острава» (Чехія), Фонд «Віза» (край Височіна, м. Іглава) та меценати.

Урочисте відкриття та міжнародна підтримка

У церемонії відкриття взяли участь почесні гості, серед яких Генеральний консул Словаччини в Ужгороді Генріх Сасай, депутат Закарпатської обласної ради, очільник фонду «Віза» Володимир Чубірко, ужгородський архітектор Ігор Броді. Символічно, що дошку встановили саме на будівлі колишньої єврейської гімназії для хлопчиків, яку свого часу спроектував Оельшлагер.

До події також долучилася АТ «Укрпошта»: у співпраці з ужгородським відділенням було випущено та погашено спеціальний конверт і марку із зображенням будівлі та портретом архітектора. Марку успішно погасили під час заходу.

Місія повернення імен

Організатори зазначають, що це відкриття є частиною масштабної ініціативи з повернення до суспільної пам’яті імен міжвоєнного періоду. Раніше в місті вже були відкриті дошки архітекторам Гочару та Петру Кропачеку (ЗОШ №3). У планах активістів — увічнити пам’ять Адольфа Ліпшера, Франтішека Шрамека (автора будівлі Нацбанку) та Франтішка Крупки, який спроектував будівлю обласної ради.

Іван Латко, голова Товариства словацької культури Ужгорода та Клубу Т. Г. Масарика в Ужгороді, один із головних ініціаторів заходу підкреслив значення цієї події для громади:

«Повернення імен творців, які розбудовували наше місто у чехословацький період — це не просто данина минулому, а відновлення нашої ідентичності. Кожна така дошка є містком між епохами. Ми маємо знати, хто стояв за тими величними фасадами, якими ми милуємося щодня. Увіковічнення історичних персоналій такого масштабу, як Людовит Оельшлагер, допомагає ужгородцям та гостям міста відчути глибину нашої спільної європейської історії та культурного коду».

За словами Івана Латка, товариства словаків та чехів спільно вже відкривали меморіальні дошки видатним постатям, зокрема Йожефу Гочару на будівлі пошти, Петру Кропачеку на фасаді Ужгородської школи №3.

«Сьогодні також важливо повернути з небуття імена тих, хто формував архітектурне обличчя міста. Йдеться, зокрема, про Адольфа Ліпшера, який проєктував чимало будівель в Ужгороді. Окремо варто згадати Франтішека Шрамека – автора проєкту будівлі, в якій нині розташоване представництво Національного банку України в Ужгороді, а також, безумовно, Франтішка Крупку, який спроєктував будівлю обласної ради. Ці імена — частина нашої історії, яку потрібно знати, пам’ятати і гідно вшановувати».

Історична довідка: Хто такий Людовит Оельшлагер?

Людовит Оельшлагер (1896–1984) — один із найяскравіших представників міжвоєнного модернізму в Центральній Європі. Його архітектурний стиль поєднував елементи функціоналізму, експресіонізму та традиційні мотиви, що створювало унікальне обличчя міст тогочасного Чехословаччини.

Життєвий шлях: Народився у Кошице (нині Словаччина). Навчався у Будапешті, де здобув архітектурну освіту. Його активна творча діяльність припала на 1920-ті та 1930-ті роки — час стрімкого розвитку Підкарпатської Русі (Закарпаття) у складі Чехословацької Республіки.

Творча спадщина: Географія робіт Оельшлагера вражає. Окрім Ужгорода, його будівлі прикрашають Кошице, Міхайловце, Мукачево, Виноградів та Берегово.

• В Ужгороді: Окрім згаданої будівлі єврейської гімназії (нині біофак УжНУ на вул. Волошина), він є автором проєкту відомого басейну «Спартак», який став символом тогочасного спортивного життя міста.
• Стильові особливості: Архітектор майстерно працював з об’ємами та світлом. Його роботи вирізняються чіткою геометрією, використанням сучасних на той час матеріалів (бетон, скло) та гармонійним вписуванням будівель у ландшафт.
• Інші об'єкти: Серед найвідоміших робіт поза Ужгородом — кінотеатр «Slovan» та Торгово-промислова палата в Кошице.

Встановлення меморіальної дошки — це ще один крок до того, аби ім'я Людовита Оельшлагера посіло гідне місце в історії архітектурної слави Ужгорода.

https://sacura.news/