Лемки, бойки, гуцули та долиняни в одній залі: музей ім. Т. Легоцького оновив унікальну експозицію

Етнографія відкриває світ традицій, звичаїв і матеріальної культури, що формували самобутність кожного народу. Саме завдяки етнографічним дослідженням зберігаються знання про народний одяг, ремесла, музичні інструменти, житло, родинні звичаї та повсякденне життя наших предків.

Щороку 17 липня в Україні відзначають День етнографа – професійне свято дослідників народної культури, співробітників музеїв, фольклористів та всіх, хто присвячує свою діяльність вивченню, збереженню й популяризації етнокультурної спадщини. Саме завдяки їхній праці до наших днів зберігаються народні традиції, звичаї, обряди, традиційний одяг, музичні інструменти, ремесла та інші безцінні надбання духовної й матеріальної культури українського народу.

До Дня етнографа у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького провели тематичну екскурсію оновленою експозицією «Народні музичні інструменти та народний одяг Закарпаття», присвячену багатій етнокультурній спадщині нашого краю. Її провела завідувач сектору етнографії Василина Палинчак-Кутузова. Захід розпочався хвилиною мовчання, вшановуючи пам’ять воїнів, які поклали життя на захист нашої держави.

Під час екскурсії відвідувачі мали можливість ознайомитися із етнографічною мозаїкою Закарпаття, яке протягом століть було місцем співіснування різних народів і культур. Завдяки географічному положенню, природним умовам та історичним процесам у краї сформувалися локальні етнографічні групи українців – лемки, бойки, гуцули, долиняни, а поруч із ними зберегли свої традиції угорці, румуни, словаки, роми та представники інших національних спільнот. Усе це знайшло своє відображення в народному одязі, декоративно-ужитковому мистецтві, музиці, побуті та обрядах, представлених у музейній експозиції.

Окремий розділ експозиції знайомить із найбільшою в області музейною колекцією традиційних народних музичних інструментів. У експозиції вони розташовані за способом видобування звуку, що відповідає класифікації, розробленій музикознавцями Е. Горнбостелем і К. Заксом. Відвідувачі мали змогу ознайомитися із різними типами і видами інструментів, дізнатися про їх конструкцію, способи виготовлення і гри на них. Деякі з інструментів використовували не лише як музикування, а й застосовували у календарній, родинній й пастушій обрядовості. Особливу увагу приділено традиційному народному інструментальному ансамблю – троїстим музикам, яка демонструються у окремій вітрині.

Не менш змістовною є частина експозиції, присвячена народному одягу. У тематичних вітринах представлено автентичні комплекси вбрання різних етнографічних груп Закарпаття та національних меншин. Екскурсанти мали змогу ознайомитися із особливостями крою, орнаментики, технік вишивки, кольорової гами й декоративного оздоблення. Під час екскурсії екскурсовод також розповіла, як за елементами одягу визначали вік людини, її сімейний стан, місце проживання та соціальний статус. Предмети домашнього побуту, ремісничі вироби, традиційний посуд, дитячі речі, зразки вишивки – ці пам'ятки матеріальної культури, представлені у кожній вітрині, дають цілісне уявлення про життя населення Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ століття.

Доповненням до екскурсії стала тематична книжкова виставка з фондів наукової бібліотеки музею, присвячена етнографії та фольклору Закарпаття. Відвідувачі мали змогу ознайомитися з працями відомих дослідників, які в різні роки вивчали традиційну культуру, побут, народні вірування, звичаї та обряди мешканців краю. Серед представлених видань – праці Федора Потушняка, Володимира Гнатюка, Михайла Тиводара, Івана Хланти, Євгенії Навроцької, Віктора Шостака, Іллі Грибанича та інших учених, чий науковий доробок став вагомим внеском у дослідження й збереження етнокультурної спадщини Закарпаття.

Запрошуємо відвідати експозицію та збагатитися знаннями про культуру, побут та традиції населення краю.

Василина Палинчак-Кутузова,

завідувач сектору етнографії