Як закарпатські "фивники" дивилися в Угорщині ПІ-воду і 5-метровий перець, який на ній виростає

У складі делегації були: Чаба Пейтер–голова постійної комісії з питань транскордонного співробітництва, розвитку туризму та рекреації облради та депутат облради Антон Ліврінц, а також Юлій Матей– Дерценський сільський голова Мукачівського району; Олександр Юрик – начальник відділу рослинництва, землеробства, продовольства та механізації сільського господарства департаменту агропромислового розвитку Закарпатської ОДА.
Мета поїздки - оглянути і вивчити інноваційні технології, які використовуються в сільському господарстві області Бач-Кішкун з подальшою імплементацією цих технологій у нашому краї.
Делегацію зустрів заступник голови Загальних Зборів Рауш Шандор у будівлі Загальних Зборів та урядової інституції області та радник голови Мойшко Чілло.
Рауш Шандор розказав про біологічну дію та оригінальну технологію виробництва ПІ-води чи то води живого організму для відновлення здоров’я людини, тварини та збереження навколишнього середовища природним шляхом. Тут її успішно застосовують у сільському господарстві. Та щоб пересвідчитись у цьому на власні очі, делегації було запропоновано оглянути окремі фермерські господарства, на яких втілюється технологія використання ПІ-води, яка дає змогу вирощувати екологічно чисті продукти рослинництва і тваринництва, без хімікатів з підвищеною врожайністю.
Першим навідалися до фермерського господарства Вокульо Іштвана у Кішкунфеледьгазі, який, до речі, має три дипломи про вищу освіту і є інженером з вирощування продукції рослинництва. Зауважимо, це не прості фермери, а високоосвічені фахівці, які досягають високих результатів у галузі, займаються винахідництвом та роблять успішні кроки в бізнесі.
Так от, його господарство розляглося на площі 700 га землі, яку обробляє троє осіб власною технікою за інноваційними технологіями. Основа яких - використання ПІ-води. У результаті тут досягають рекордних показників: ріпака - 5 тон з гектара, пшениці – 7 тон з гектара. І це середній результат. Буває й значно більше. Поля перед збором урожаю,які оглянули разом із фермером, - як намальовані: налитий золотом-зерном колос так і прогинається до землі. Взяли завидки…
З такими почуттями попрямували у Кішкунмойшо, де ознайомилися з роботою фермерського господарства А.Фуруш Ондраша - тут також використовують технологію ПІ-води. Почуте вразило. Виявляється, А.Фуруш Ондраша не тільки успішний підприємець, а й мер міста. На площі 2 га у парниках методом гідрокультури із використанням біозахисту від шкідників та термальної води для обігріву вирощує перець. Та який перець! Ароматний, солодкий, різних забарвлень. Вегетаційний період -10-11 місяців. Досягає висоти – до 5 метрів. Для поливу використовується Пі-вода. Комп’ютер моніторить температуру та вологість. Має підприємство і власне термальне джерело, з якого й підтримується температурний режим у парнику.
- Це чиста біопродукція, яка має великий попит в Угорщині, - розповідав господар. Вона, звісно, коштує дорожче та здоров’я того варте. А за діяльністю такого підприємства контролюючі органи ведуть постійно нагляд. У разі порушення стандартних вимог підприємство позбавляють ліцензії.
Далі делегацію запросили на господарство, що поблизу міста Кечкемет, а це - ТОВ «Пілзе-Нодь», яким керує власник Шомошне доктор Нодь Одріенн. На площі 10 га землі, яка нагадує великий сучасний парник, вирощуються гливи . Та не прості, а за оригінальною технологією. З відходів підприємець виробляє біогаз, а звідси – електроенергію, яку частково продає державі та підтримує необхідне тепло в парниковому приміщенні. А ще для місцевих фермерів виробляє компост. Такий собі замкнутий цикл і нуль відходів.
У селі Фюлопйокоб інженер Дьондьоші Шандор вирощує також гриби –лікувальні - щось із секретних технологій, оскільки така практика є тільки в Японії, Китаю, Кореї та США. У Європі це робить тільки Дьондьоші Шандор. Він і розповів, що лікарські гриби пройшли довгий тисячолітній шлях від народного засобу до сучасних високоефективних ліків, які мають при пухлинні властивості. Сьогодні їх найбільше застосовують у повсякденній онкологічній практиці. Навіть на пізніх стадія захворюваності. То ж лабораторія , яку також вдалося побачити, нагадує дослідний інститут.
По доброму вразило і господарство Немеша Матяша, який на плоші 25 га вирощує екологічно чисті овочі і фрукти. Сам Немеш Матяш у 2015 році став Екофермером Угорщини. Він коротко прочитав лекцію, в якій зазначив, що поливає землю Пі-водою та вкладає в неї свою душу.
У селі Баллосьог делегацію зустрів підприємець Гетейні Йожеф, який займається виноградарством ( вирощує 150 різних сортів винограду на площі 10 га, розводить розмножувальний садивний матеріал у кількості сотні тисяч кущів). Відомий виноробник охоче показав винні підвали та розповів про сільський туризм, яким займається залюбки. Усе це робиться силами власної сім’ї , інколи допомагають робочі – не більше двох-трьох осіб.За результатами поїздки Йосип Борто сказав:
- Ми будемо збирати фермерів нашого краю, розповімо їм про досвід Угорщини, та тим, кого зацікавить він, організуємо ознайомчу поїздку в область Бач-Кішкун. Та слід пам’ятати: аби започаткувати свій прибутковий, вдалий сільськогосподарський бізнес, треба : по-перше, мати фахові знання, досвід, навички, цікавитися і любити роботу, мати оригінальний план-проект та кошти чи то через державну підтримку, чи то через гранти Євросоюзу, або з інших не заборонених законом джерел. Біологічні методи ведення сільського господарства, які використовуються в даній області, - високоефективні. А результати – вражаючі. Тому ми готові поїхати із закарпатськими фермерами в Угорщину, щоб допомогти їм вивчити цей унікальний досвід більш поглиблено та розпочати свій бізнес вдома, на теренах Закарпаття. Це дасть змогу покращити економічний стан області та полегшить життя людей, які змушені виїжджати у чужі держави в пошуках заробітку для своїх сімей.
Прес-служба облради
До теми
- У Мукачеві розпочинається молодіжний компонент програми Roma Response
- У чеському часописі пишуть про Ужгород та життя чехів на Закарпатті
- Ветерани в публічному просторі: як уникати стереотипів і працювати відповідально
- Написав 15 творів, п’єсу та навіть став актором у 59 років – історія офіцера 128 бригади Григоровича
- Рівень відповідальності, який дорівнює хірургічному: як на Закарпатті працюють операційні медсестри РЕПОРТАЖ
- Герої без зброї: рятувальник Роберт Кут про допомогу людям, підтримку та відповідальність за кожне рішення
- "Закарпатський квест": як дві переселенки створили настільну мандрівку краєм
- Закарпатська обласна філармонія: будівля з історією колишньої синагоги в центрі Ужгорода
- В Ужгороді у День святого Валентина одружиться 7 пар
- Крафтове виробництво «Вуйко Еко» випустило новий продукт за рецептом, якому вже понад 150 років
- "До перемоги я поки на місці": прикордонниця Чопського загону Мар'яна Грицак розповіла про службу й плани на майбутнє
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ століття»: книжка
- Закарпаття під час війни: використані переваги та пропущені можливості
- Музей, що зберігає дух митця: в Ужгороді відзначають 45-річчя музею Манайла
- Мирослав Дочинець, письменник: "Україна навіть через покоління не буде повністю українськомовною"
- Унікальне Закарпаття: у соцмережах показали соляну стометрову піраміду підземного Солотвина
- ДНК-ідентифікація тіл невпізнаних та зниклих безвісти: як на Закарпатті проводять експертизи
- Служба супроводу 12-ої бригади «Азов»: як працює система підтримки
- Понад 4 тисячі випадків захворювання на грип та ГРВІ виявили минулого тижня на Закарпатті
- Щороку на облік у Закарпатському протипухлинному центрі уперше стають близько 3 000 нових пацієнтів

До цієї новини немає коментарів