Студенти УжНУ зустрілися з німцями і здивували їх

Привітно зустрів і відрекомендував гостей завідувач кафедри фізичної географії та раціонального природокористування Степан Поп, який підкреслив, що такі зустрічі, обмін досвідом між студентами, комунікація є важливими і впливають на поліпшення якості освіти.

До відвідин Закарпаття, за словами пана Зікстена, їм розповідали про історію краю, чим займаються тутешні жителі, який вигляд має область. Коли разом зі студентами вирішили приїхати сюди погостювати, то приємно здивувалися й були вражені: побачили жінок, які копають кукурудзу, хатки й сараї ще австро-угорського проектування, швабські поселення біля мукачівського замку «Паланку». Відомо, що в часи, коли Закарпаття жило під юрисдикцією Австро-Угорщини, королі запрошували німецьких колоністів піднімати мануфактуру краю, розробляти заліснену територію, удосконалювати електромережеву систему. Тому й не дивно, що нині на Закарпатті (до прикладу, у Мукачеві, Тячеві) можна натрапити на німецькі поселення – нащадків тих колоністів, які колись тут працювали.

Степан Поп розповів докладніше про наш край, виокремивши низку особливостей Закарпаття:

- наша область є унікальною, адже невелика територія із населенням близько 1 млн 200 тисяч осіб межує з чотирма країнами ЄС;

- половина території Закарпаття заліснена;

- 80 % площі займають гірські утворення (тут розташована найвища гора України Говерла – 2061 м);

- розвинена потужна гідромережа;

- збережена унікальна мережа резерватів (Національні природні парки «Синевир», «Зачарований край», «Ужанський», Карпатський біосферний заповідник, Долина нарцисів тощо).

Закарпаття – транзитна територія, через яку в різні напрямки світу постачаються товари і послуги. Сільське господарство зосереджене в низинній зоні, на стику двох важливих для географів районів – гірській системі Карпат і Придунайській низовині. Крім суцільних переваг, не стали замовчувати й проблеми, яка наявна в лісовому господарстві, а саме – вирубування дерев і вивезення сировини за кордон. Біосферне і ландшафтне різноманіття є причиною збереження й розвитку природи регіону для рекреації, відпочинку, оздоровлення, потреб людей, які живуть у цьому краї.

Закарпаття толерантне, оскільки тут мирно уживаються, працюють, дружать різні національні меншини, розвиваються культури і традиції різних народів, доповнюють одне одного та сплітаються етнографічні групи.

У студентів УжНУ і гостей під час зустрічі виникло чимало питань, тому наприкінці бесіди вони мали змогу дізнатися багато корисної інформації з так званого першоджерела.

Німецькі студенти в школі раніше вчилися 13 років, а тепер на рік менше. Відтак не вступають одразу до вишу, а спочатку поглиблено вивчають іноземні мови, працюють, беруть участь у різних міжнародних програмах  обміну. Без знання мови і вільного володіння нею шанси мати хорошу престижну роботу, на жаль, дуже мізерні. Коли чітко визначилися з професією й набралися життєвого досвіду, тоді вступають до університету. Навчання триває 2,5 роки і за 5 семестрів студент може здобути подвійний диплом, до прикладу географ-біолог, -хімік, -фізик тощо. На переконання гостей, це дуже корисно, бо людина вивчає одразу те, що їй до вподоби, й коефіцієнт працевлаштування зростає вдвічі.

На кожній спеціальності йде чітке розмежування, тобто німецькі студенти мають право вибирати, чи матимуть педагогічну практику і стануть вчителями, а чи принципово дослідниками тієї чи іншої галузі.

Після спілкування обмінялися цінними подарунками на згадку й відвідали кабінет геології та мінералогії географічного факультету, де ознайомилися з видами корисних копалин Закарпаття, побували на Ужгородській сейсмічній станції та взяли участь в екскурсії  містом.